Кернес, усе-таки, повісив Жукова. ФОТО

На проспекті Петра Григоренка в Харкові, який міська рада перейменувала на Маршала Жукова, з третьої спроби встановили вказівники з новою-старою назвою.

Це зафіксувала місцева мешканка, активістка ГО "Автомайдан-Харків" Катерина Яресько.

"Знов зафіксовано порушення закону в Харкові, сьогодні на проспекті Петра Григоренка вішають таблички з назвою, яка протирічить закону про декомунізацію", - написала вона у "Фейсбуці".

За її спостереженнями, таблички повісили на такій висоті, що з землі не видно, що на них написано.

Яресько пообіцяла звернутися за цим фактом до поліції.

Нагадаємо, перша спроба поміняти вказівники "Проспект Петра Григоренка" на "Проспект Маршала Жукова" сталася в ніч на 26 червня в Харкові  Проте через спротив мешканців вулиці роботи зупинили.

Удень 27 червня комунальні служби Харкова спробували встановити вказівники повторно. Активісти їм знову завадили.

19 червня Харківська міська рада проголосувала за повернення імені Жукова проспекту Григоренка.

20 червня рішення офіційно оприлюднили. Того ж дня із позовом до Харківського окружного адмінсуду звернувся представник народного депутата України Андрія Білецького, який просить скасувати рішення міськради.

Із заявою до поліції після рішення міськради звернувся депутат міської ради Ігор Черняк.

Український інститут національної пам’яті, у свою чергу, звернувся до ГПУ, вважаючи рішення харківської влади таким, що порушує закон про засудження нацистського і комуністичного тоталітарних режимів.

26 червня до Харківського окружного адміністративного суду депутати Харківської міської та обласної рад подали позов із оскарженням рішення міськради Харкова.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.