Двоє харківських депутатів подали до суду проти перейменування проспекту Григоренка. ВІДЕО

Сьогодні до Харківського окружного адміністративного суду надійшов позов із оскарженням рішення міської ради Харкова про перейменування проспекту Григоренка на проспект Жукова.

Позов подали депутат Харківської міської ради Ігор Черняк і депутат обласної ради Дмитро Булах, повідомляє UA: Харків.

«Дві групи законів які були порушені. Є «Закон про присвоєння юридичним особам імен фізичних осіб» (це якщо коротко його назвати), де забороняється присвоювати в тому числі об’єктам топоніміки імена осіб які були керівними членами Компартії Радянського Союзу», — розповів Ігор Черняк.

По-друге, за словами депутата, є дуже грубі процедурні порушення:

«Це рішення міської ради взагалі не оприлюднювалося. Є пряме порушення закону про місцеве самоврядування і закону про доступ до публічної інформацїі. І на теперішній час є чітка й однозначна практика Верховного Суду, який із таких підстав неодноразово скасовував рішення органів місцевого самоврядування».

Нагадуємо, 19 червня Харківська міська рада проголосувала за повернення імені Жукова проспекту Григоренка.

20 червня рішення офіційно оприлюднили. Того ж дня із позовом до Харківського окружного адмінсуду звернувся представник народного депутата України Андрія Білецького, який просить скасувати рішення міськради.

Із заявою до поліції після рішення міськради звернувся депутат міської ради Ігор Черняк.

Український інститут національної пам’яті, у свою чергу, звернувся до ГПУ.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.