Названо суддю, яка розглядатиме позов щодо перейменування проспекту Григоренка в Харкові

Позовну заяву нардепа Андрія Білецького про визнання незаконним та скасування рішення Харківської міської ради щодо повернення проспекту Григоренка імені Жукова розглядатиме суддя Харківського окружного адміністративного суду Вікторія Рубан.

Про це повідомляє «МедіаПорт» з посиланням на прес-секретаря суду Владислава Василенка.

Справа зареєстрована за номером 520/6111/19.

«На даний момент було призначено тільки склад суду — суддя Рубан Вікторія Володимирівна», — сказав Василенко.

Дату засідання ще не призначили.

Позов до Харківського окружного адмінсуду 20 червня направив представник Білецького Дмитро Ципліцький. В якості третьої особи позивач просить залучити Український інститут національної пам'яті.

Нагадуємо, що рішення про повернення імені Жукова проспекту Григоренка Харківська міська рада підтримала більшістю голосів на сесії 19 червня. 

20 червня рішення оприлюднили в Єдиному реєстрі міських актів. 

Український інститут національної пам'яті офіційно заявив, що повернення імені Жукова на мапу Харкова – це порушення закону.



Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.