Поліція розслідує повернення проспекту Григоренка у Харкові імені Жукова

Поліція Харківської області відкрила кримінальне провадження через повернення проспекту Григоренка у Харкові імені радянського маршала Георгія Жукова.

Про це повідомляє прес-служба поліції.

 

Розслідування почали за ч. 1 ст. 364 Кримінального кодексу (зловживання владою або службовим становищем). В обласній поліції пояснили, що отримали звернення від депутата Харківської міської ради за даним фактом.

«Він [депутат] вважає, що в діях депутатів і чиновників Харківської міськради можуть міститися ознаки кримінального правопорушення, пов’язаного із поширенням комуністичної, нацистської символіки та пропаганди комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, що виразилось у підтриманні петиції про повернення первинної назви проспекту Маршала Жукова та демонтаж з майдану Свободи намету «Все для перемоги», розміщеної на офіційному сайті Харківської міськради», — сказано у повідомленні.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.