У Кернеса підготували "реабілітацію" Жукова

У Харкові міська рада планує назвати проспект на честь сталінського маршала Георгія Жукова.

Про це на своїй сторінці у Фейсбук написав депутат Харківської міської ради Ігор Черняк, передає Depo.Харків.

 

"З'явився проект рішення Харківської міськради про перейменування проспекту Григоренка. Вірніше, технічно питання називається "Про розгляд електронної петиції". Так ось навіть за текстом слово "перейменування" не вживається.

Пропонується повернути попередню історичну назву проспекту Петра Григоренка. А також назвати на честь Петра Григоренка вулицю, яка з'єднує вулицю Римарську і вулицю Клочківську. Наскільки я зрозумів, мова йде про нову вулицю, яка зараз як раз прокладається", - написав Черняк.

Депутат також оприлюднив фото проекту зазначеного рішення. Згідно проекту, депутатам пропонується підтримати петицію про перейменування проспекту Петра Григоренка на честь Георгія Жукова, "оскільки життя і діяльність Жукова Г.К. пов’язані з спротивом і вигнанням нацистських окупантів із України, а також звільненням міста Харкова під час Другої світової війни 1939 – 1945 років".

 
 

Нагадуємо, що сьогодні, 19 червня, у Харкові відбудеться сесія міської ради, яка розглядатиме питання перейменування проспекту Григоренка на честь сталінського маршала Жукова.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.