У Кернеса підготували "реабілітацію" Жукова

У Харкові міська рада планує назвати проспект на честь сталінського маршала Георгія Жукова.

Про це на своїй сторінці у Фейсбук написав депутат Харківської міської ради Ігор Черняк, передає Depo.Харків.

 

"З'явився проект рішення Харківської міськради про перейменування проспекту Григоренка. Вірніше, технічно питання називається "Про розгляд електронної петиції". Так ось навіть за текстом слово "перейменування" не вживається.

Пропонується повернути попередню історичну назву проспекту Петра Григоренка. А також назвати на честь Петра Григоренка вулицю, яка з'єднує вулицю Римарську і вулицю Клочківську. Наскільки я зрозумів, мова йде про нову вулицю, яка зараз як раз прокладається", - написав Черняк.

Депутат також оприлюднив фото проекту зазначеного рішення. Згідно проекту, депутатам пропонується підтримати петицію про перейменування проспекту Петра Григоренка на честь Георгія Жукова, "оскільки життя і діяльність Жукова Г.К. пов’язані з спротивом і вигнанням нацистських окупантів із України, а також звільненням міста Харкова під час Другої світової війни 1939 – 1945 років".

 
 

Нагадуємо, що сьогодні, 19 червня, у Харкові відбудеться сесія міської ради, яка розглядатиме питання перейменування проспекту Григоренка на честь сталінського маршала Жукова.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.