Поліція Харкова провела обшуки у справі повалення бюста Георгію Жукову

Активіст і громадський журналіст Валентин Бистриченко повідомив, що 13 червня поліцейські провели обшуки у двох харківських активістів у справі повалення погруддя маршалу Жукову 2 червня.

Інформацію та відео-трансляції Бистриченка з квартир двох людей, В’ячеслава Дуди та Максима Зінченк опубілкувало Радіо «Свобода».

«Сьогодні в нас якісь системні й масові обшуки в проукраїнських активістів у місті Харкові. Першим був Дуда В’ячеслав, другим – Зінченко Максим. Їх, виходить, обшукують з приводу знесення пам’ятника Жуукову. І ми намагаємося зрозуміти, чому це відбувається», – стверджує Бистриченко.

На попередній трансляції Бистриченко зазначив, що Дуді стало погано, йому викликали «швидку».

Один із представників правоохоронців, який представився слідчим, однак не назвав свого прізвища, сказав Бистриченкові під час прямої трансляції, що візит поліцейських має на меті обшуки у зв’язку з поваленням пам’ятника.

При цьому, за словами активіста, один із чоловіків – Максим Зінченко – не був присутній на місці подій в день, коли знесли пам’ятник Жукову.

Прес-служба Головного управління Нацоінальної поліції в Харківській області на своєму сайті наголосила, що слідчі дії проводилися відповідно до рішення суду в рамках кримінальних проваджень.

Провадження розпочаті за фактами завдання травм (хімічні опіки очей) трьом працівникам поліції під час подій 2 червня на проспекті Григоренка в Харкові.

Нагадуємо, що 2 червня група активістів, які пікетували з'їзд партії «Довіряй справам», влаштували «коридор ганьби» для учасників з'їзду, а також знесли бюст Жукову, який перебував у декількох сотнях метрів від місця проведення партз'їзду.

Міський голова Харкова Геннадій Кернес заявив, що пам'ятник буде відновлений найближчим часом за рахунок коштів благодійного фонду народного депутата Віталія Хомутинника «Відродження».

Національна поліція через повалення погруддя маршала Радянського Союзу порушила кримінальне провадження.

Президент України Володимир Зеленський закликав владу Харкова з'ясувати правову колізію у питанні Жукова, провести громадські обговорення і прийняти найбільш прийнятне рішення для всіх сторін.

Міністерство культури України зазначило, що пам'ятник Жукову є пам'яткою історії місцевого значення «до вирішення питання про включення (невключення) об’єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України».

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.