У Харкові повалили погруддя Жукова. ФОТО. ВІДЕО

У Харкові учасники акцій «Можемо повторити» та «Стоп, реванш» звалили пам'ятник радянському маршалу Георгію Жукову.

Посиляючись на відео та фото оприлюднені у соцмережах, про повідомлояє The Бабель.

 
Фото: InfoResist

Погруддя повалили на знак протесту проти перейменування проспекту Петра Григоренка на проспект маршала Жукова. При цьому протестувальники скандували «Слава Україні!», «Україна!».

До цього моменту між спецназом поліції і активістами сталися сутички. Поліція намагалася розігнати їх із застосуванням спецзасобів.

Нагадуємо, що 9 травня міський голова Харкова Геннадій Кернес закликав підписати петицію за повернення імені радянського маршала Жукова одному з проспектів міста.

Через це рішення голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович пригрозив Кернесу судом.

17 травня активісти «Національного корпусу» у Харкові принесли опудало «Маршал-м?ясник» під будівлю мерії.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.