Жінці, яка хотіла підірвати пам’ятник УПА, "світить" 10 років тюрми

Прокуратура Харківської області направила до суду обвинувальний акт стосовно підозрюваної у підготовці теракту в Молодіжному парку.

Про це повідомляє "Українська правда" з посиланням на прес-службу обласної прокуратури.

 Підозрювана Оксана Суботіна. Фото: ВГолос

За даними слідства, жінку на початку 2018 року завербували представники Росії.

"Вона постійно отримувала завдання щодо дестабілізації суспільно-політичної ситуації у Харківській області", - зазначили в прокуратурі й додали, що з метою узгодження і координації дій жінка кілька разів виїжджала до Росії.

Слідство встановило, що жінка придбала і певний час зберігала вдома тротилову шашку.

Потім вона знайшла особу, яка на основі цієї шашки виготовила саморобний вибуховий пристрій з дистанційним керуванням за допомогою мобільного телефону.

"Уночі 23 червня жінка заклала пристрій в основу пам’ятника бійцям Української повстанської армії", - повідомили в прокуратурі.

Проте 44-річну харків’янку затримали співробітники СБУ, коли вона намагалася дистанційно привести у дію вибухівку.

Наразі на вимогу прокуратури обвинувачена перебуває під вартою.

Їй інкримінується скоєння злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 258 (замах на скоєння терористичного акту) та ч. 1 ст.263 (незаконне придбання, зберігання, носіння і передача іншій особі вибухових речовин)ККУ.

Відповідно до санкції статей їй загрожує до 10 років позбавлення волі.

Нагадуємо, що на початку серпня пам’ятник воїнам УПА в Харкові облили червоною фарбою.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.