Жінці, яка хотіла підірвати пам’ятник УПА, "світить" 10 років тюрми

Прокуратура Харківської області направила до суду обвинувальний акт стосовно підозрюваної у підготовці теракту в Молодіжному парку.

Про це повідомляє "Українська правда" з посиланням на прес-службу обласної прокуратури.

 Підозрювана Оксана Суботіна. Фото: ВГолос

За даними слідства, жінку на початку 2018 року завербували представники Росії.

"Вона постійно отримувала завдання щодо дестабілізації суспільно-політичної ситуації у Харківській області", - зазначили в прокуратурі й додали, що з метою узгодження і координації дій жінка кілька разів виїжджала до Росії.

Слідство встановило, що жінка придбала і певний час зберігала вдома тротилову шашку.

Потім вона знайшла особу, яка на основі цієї шашки виготовила саморобний вибуховий пристрій з дистанційним керуванням за допомогою мобільного телефону.

"Уночі 23 червня жінка заклала пристрій в основу пам’ятника бійцям Української повстанської армії", - повідомили в прокуратурі.

Проте 44-річну харків’янку затримали співробітники СБУ, коли вона намагалася дистанційно привести у дію вибухівку.

Наразі на вимогу прокуратури обвинувачена перебуває під вартою.

Їй інкримінується скоєння злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 258 (замах на скоєння терористичного акту) та ч. 1 ст.263 (незаконне придбання, зберігання, носіння і передача іншій особі вибухових речовин)ККУ.

Відповідно до санкції статей їй загрожує до 10 років позбавлення волі.

Нагадуємо, що на початку серпня пам’ятник воїнам УПА в Харкові облили червоною фарбою.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.