Знайдено сліди доісторичних ящірок. Бігали на двох

На території Південної Кореї знайшли скам’янілі сліди ящірок, що пересувалися стрибаючи на задніх кінцівках.

Близько 110 мільйонів років тому на території сучасної Південної Кореї росли пишні ліси ліан і було багато лагун. Цю місцевість населяли різні види ящірок, а також птерозаври, що полювали на них. Про це пише Explorer.life з посиланням на National Geographic.

 Чуан Жао "Ящірка та Птерозавр". Фото: National Geographic.

 

Фотознімки зразків оприлюднили минулого тижня в журналі Scientific Reports та назвали найдавнішими доказами пересування ящірок на двох кінцівках.

В сучасному світі близько 50 видів ящірок пересуваються на двох лапах. Проте нова знахідка показує, що така можливість виникла значно раніше, ніж вважали науковці.

Гірнича плита містить 29 відбитків задніх кінцівок ящірок, довжиною приблизно один дюйм. Скам’янілі відбитки класифікували як Sauripes hadongensis.

Дослідити, як саме пересувались ящірки, доволі складно. Але тип слідів яскраво відображає тип поведінки доісторичних плазунів. Тому найімовірніше ящірки пересувались стрибками.

 

 Аналіз скам’янілих відбитків. Фото: Йонга–Нам Лі.

Вперше плиту з відбитками віднайшли у 2004 році, про що повідомляли корейські дослідники. Але в той час плита не викликала великого наукового зацікавлення і тому її відклали "до кращих часів", аж до 2016 року.

Саме тоді й з’ясували, що сліди древніх ящірок Мезозойської ери були надзвичайно подібні до слідів сучасних ящірок.

Дослідники лише відзначили, що спосіб пересування древніх ящірок та сучасних дещо відрізнявся: сучасні здатні "ходити" на задніх кінцівках, на відмінну від древніх, які пересувались стрибками чи бігом. Очевидно, саме такий тип пересування дозволяв уникнути хижаків та птерозаврів.

Нагадуємо, що нещодавно у Мексиці знайшли незвичне кільцеве поховання.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.