Дослідники виявили перший вид динозавра, який жив у Гренландії 214 мільйонів років тому

Міжнародна група дослідників з Португалії, Данії та Німеччини виявила перший вид динозавра, який жив у Гренландії 214 мільйонів років тому.

Про це повідомляє Sky News.

 

Наукова назва нового виду динозавра вшановує місцеву мову інуїтів — Issi saaneq, що перекладається як "Холодна кістка". Ця травоїдна тварина середнього розміру з довгою шиєю була попередником завроподів (наприклад, брахіозавра — однієї з найбільших наземних тварин в історії).

Перші останки динозаврів — два добре збережені черепи — виявили ще у 1994 році палеонтологи з Гарвардського університету під час експедицій до Гренландії. Однак тоді ще не було ясно, чи належать вони до зовсім нового виду. Міжнародна група дослідників зараз підтвердила це відкриття в журналі Diversity.

Команда провела мікрокомпʼютерну томографію виявлених кісток, що дозволило створити цифрові 3D-моделі внутрішніх структур і кісток. На думку вчених, черепи належали динозавру-юнакові та майже дорослій особині.

"Анатомія двох черепів унікальна в багатьох відношеннях, наприклад, за формою та пропорціями кісток. Ці зразки, безумовно, належать до нового виду", — сказав провідний автор Віктор Беккарі, який аналізував отримані дані в Лісабонському університеті NOVA.

Новий гренландський динозавр відрізняється від інших завроподів, виявлених раніше, але дослідники заявили, що він має деякі подібності з динозаврами, виявленими у Бразилії. На думку вчених, ці три види утворюють групу, яку називають платозавридами — через їхні ноги завдовжки від 3 до 10 метрів.

Наприкінці тріасового періоду, коли жили ці динозаври, надконтинент Пангея розпадався на частини, а Атлантичний океан починав формуватися.

"У той час на Землі відбувалися кліматичні зміни, які дозволили першим травоїдним динозаврам досягти Європи", — пояснив професор Ларс Клемменсен із Копенгагенського університету.

Після проведення всіх робіт дослідники передадуть скамʼянілості до Музею природної історії Данії.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.