На півдні Китаю знайшли найкраще в історії збережений ембріон динозавра

На півдні Китаю вчені знайшли ідеально збережений ембріон динозавра, якому щонайменше 66 млн років.

Про це повідомляє BBC.

Реконструкція яйця динозавра та ембріона
Реконструкція яйця динозавра та ембріона
Фото: Julius Csotonyi

Ембріон динозавра, який мав вилупитися зі свого яйця, був виявлений у місті Ганьчжоу на півдні Китаю. За оцінками дослідників, йому щонайменше 66 млн років. Дослідник Фіон Вайсум Ма заявив, що це "найкращий ембріон динозавра, коли-небудь знайдений в історії".

Було визначено, що це беззубий динозавр-теропод або овірапторозавр, і його назвали "Малюк Інлян".

Відкриття також дозволило дослідникам краще зрозуміти зв'язок між динозаврами та сучасними птахами. Скам'янілість показує, що ембріон був у скрученому положенні, що характерно для птахів незадовго до вилуплення.

"Це вказує на те, що така поведінка сучасних птахів вперше виникла серед їхніх предків-динозаврів", - сказав доктор Ма.

"Малюк Інлян" має довжину 27 см від голови до хвоста і лежить всередині яйця довжиною 17 см.

Вперше яйце було виявлено в 2000 році, але його поклали на зберігання на 10 років. Лише коли у китайському Музеї природи каменю Інлян розпочалися будівельні роботи, дослідники звернули увагу на яйце.

Овірапторозаври, що означає "ящірки-крадії яєць", були пернатими динозаврами, які жили на території нинішньої Азії та Північної Америки протягом пізнього крейдяного періоду від 100 до 66 млн років тому.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.