Діалог під загрозою. УІНП пропонує перенести засідання Форуму істориків до України. ЗАЯВА

УІНП заявляє про неможливість продовження роботи Українсько-польського форуму істориків у попередньому форматі через загрози для свободи слова у Польщі.

Про це йдеться в офіційній заяві на сайті відомства.

Згідно із цією заявою, ухвалення нового закону про Інститут національної пам'яті в Польщі, яким передбачено зокрема  кримінальну відповідальність за заперечення "злочинів українських націоналістів 1925-1950 рр." суттєво звужує простір  для дискусій та діалогу. 

"Український інститут національної пам'яті, який забезпечував функціонування української частини Форуму, не бачить можливостей для його продовження в попередньому форматі.

Ми не можемо гарантувати збереження свободи слова українським дослідникам на польській території чи навіть безпеку їх перебування там.

Тому, слідуючи цінностям відкритого діалогу та вільного доступу до джерел, звертаємося до польських колег з пропозицією, щодо продовження історичних дискусій на території України, де відсутні будь-які обмеження чи політичний диктат щодо оцінок минулого".

Також у заяві стверджується, що історичний діалог – основа  подолання наслідків минулих конфліктів між народами.

"Дискусії між істориками активізують нові дослідження, вони є засобом верифікації існуючих уявлень про минуле, усувають  із суспільної свідомості шкідливі міфи, стереотипи та упередження, що стоять на заваді приязних стосунків у сучасності.

Тому Український інститут національної пам'яті виступив з ініціативою організації Українсько-польського форуму істориків.

З 2015 року відбулося п‘ять засідань (двічі на рік, почергово в Україні та Польщі) за участі істориків з обох країн. Дискусії між дослідникам — завзяті та гарячі, але попри це конструктивні та корисні для розуміння минулого.

Певні, що дискусії про минуле мають залишатися прерогативою істориків, а не політиків. Адже саме зважена професійна розмова — а не гучні політичні заяви — є однією з основ для порозуміння між народами".

Нагадуємо, що 6 лютого Президент Польщі підписав контраверсійний закон про IPN.

Як повідомлялося, 26 січня Сейм Польщі ухвалив запропонований рухом Kukiz'15 законопроект про заборону пропаганди так званої "бандерівської ідеології".

Українське МЗС заявило про свою глибоку стурбованість ухваленням цього законопроекту. Із різкою критикою законопроекту виступили ізраїльські дипломати й політики.

Вночі з 31 січня на 1 лютого Сенат Польщі ухвалив законопроект. Напередодні нічного голосування Державний департамент США оприлюднив заяву, в якій висловив побоювання, що зміни до закону про ІНП можуть підірвати свободу слова і свободу академічних дискусій.

Президент Чечні Рамзан Кадиров схвально прокоментував  зміни у польському законодавстві. Але вважає, що цих змін не досить.

5 лютого до дисксії навколо закону долучилися прем’єр-міністр країни Матеуш Моравецький, відставні дипломати, чинний голова МЗС. Також у Польщі соціологи дослідили, як поляки ставляться до новелізації скандального закону про польський Інститут нацпам'яті.

Рішення про утворення Форуму було прийняте у травні 2015 року під час візиту керівництва Інституту національної пам’яті Польщі до Києва. Це був перший за багато років подібний візит польських колег до України. До складу Форуму входять по шість істориків та експертів з Польщі та України в ділянці польсько-українських відносин. 

П'яте засідання польсько-українського форуму істориків відбулося у Черкасах у жовтні 2017 року. Темами для обговорення були події на Холмщині/Східній Люблінщині у 1942—1944 роках.

Четвертий польсько-український форум істориків проходив у березні 2017 року в Кракові. Зустріч була присвячена українському питанню у програмі та ідеології польського підпілля та польському питанню у програмі та ідеології українського підпілля

Третє засідання відбулося в жовтні 2016 року в Києві. Історики дискутували про оцінку українсько-польського конфлікту в часи Другої світової війни на Західній Україні.

Друга сесія Форуму проходила в березні 2016 року в Варшаві. Науковці аналізували діяльність українського та польського національних підпільних рухів на теренах сучасної Західної Україні у 1939—1945 роках. 

Перше засідання Форуму провели в листопаді 2015 року.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.