Спецпроект

Деполітизація "волинської теми" - головне завдання істориків, - В'ятрович

У Києві 24-26 жовтня відбулося третє засідання українсько-польського форуму істориків. Науковці дискутували про оцінку українсько-польського конфлікту в часи Другої світової війни на Західній Україні.

Про результати роботи форуму звітували його учасники на прес-конференції в Укрінформі. Головну мету діалогу між науковцями озвучив голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович:

"Завдання нашого форуму - деполітизувати цю тему. Одна з цілей нашого форуму - щоб дискусія навколо важких тем польсько-українського конфлікту в минулому була фаховою... Ми як історики ставимо собі за мету продовжити історичний діалог, зробити так, щоб головними речниками питань минулого були історики. І якщо нам це вдасться зробити, ми позбудемося різного роду негативних політичних наслідків, які часом виникають в українсько-польських стосунках".

На думку В'ятровича, ухвалений 2015 року закон про доступ до комуністичних архівів створює якнайкращі можливості для підвищення фахового рівня дискусії. Адже в архівах КГБ, що тепер стали доступні як для українських, так і для польських істориків, містяться цілі масиви унівкальних документів, у тому числі й про конфлікти часів Другої світової війни. Саме плідна наукова співпраця є найкращим способом для розуміння і, головне, для подолання тих конфліктів.

"Нам вдалося провести цікаву плідну дискусію навколо дуже конкретних питань - аж до того, що заглиблювалися до рівня конкретного населеного пункту і розбирали по цеглинках ті чи інші документи, на які ми можемо опиратися. Я думаю, що публікація, яка покаже нашу роботу, буде сприйнята і в Україні, і в Польщі", - сказав В'ятрович.

Заступник директора Інституту національної пам'яті Польщі доктор Матеуш Шпитма теж вдзначив, що зустрічі проходять плідно. Однак, додав він, це не означає, що на форумі немає гострих дискусій і різного бачення.

"Дискусії точаться в тому числі і з питань подій на Волині, які були в 1943 році. Ми вважаємо це геноцидом. Українська сторона має інше бачення. Але дискусії тривають", - сказав Шпитма.

Доктор Рафал Лескевич, заступник директора Офісу історичних досліджень Інституту національної пам'яті Польщі, розповів про плани заходів для популяризації історії Польщі та України.

Наприклад, учасники форуму домовились, щоб історичні виставки, підготовлені Польським інститутом національної пам'яті, перекладалися на українську мову і презентувалися в Україні, і навпаки - українські виставки експонувалися в Польщі.

"Ми також будемо публікувати наукові роботи, присвячені цій темі, і готуємо збірку за результатами трьох засідань форуму, в тому числі матеріали, присвячені Волинському злочину. Розмовляючи про минуле, ми шукаємо ключ до подальшої співпраці. Тож ми хочемо запропонувати нашим українським колегам дослідження на тему "цікавості", яку комуністичні служби безпеки Польщі виявляли до українських середовищ 1946-90 років, тому що це фактично недосліджена царина", - повідомив Лескевич.

За його словами, також буде продовжено друк матеріалів, які стосуються "Польської операції" НКВД 1937-38 років, жертвами якої в УРСР стало 100-200 тисяч поляків. Уже вийшло два томи, підготовлені спільно українськими та польськими істориками. Дальші пошуки актуалізуються роковинами цієї операції, які відзначатимуться 2017 року.

Наступне засідання українсько-польського історичного форуму заплановане на березень 2017 року в Польщі. Темою дискусії визначено польське питання в ідеології і програмі українського визвольного руху і українське питання в програмі та ідеології польського підпілля.  

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.