У Харкові тривають зйомки шпигунського серіалу про Другу світову. ФОТО

У Харкові знімають багатосерійний історичний детектив "За законами воєнного часу-2".

Зйомки відбуваються, зокрема, й на території Харківського політехнічного інституту, пише "Успешный Харьков".

Як повідомляється, сюжет серіалу полягає в тому, що троє слідчих військової прокуратури СРСР: Рокотов, Мирський та Єлагіна, які диво урятувалися з  оточення під Києвом, восени 1941 року прибувають у Харків. Вони мають цінні відомості про діяльність німецької шпигунської організації, які терміново потрібно передати нагору.

Усі фото: Олена Розова 

Проте командування дає наказ затриматися в Харкові з метою пошуку та знешкодження диверсантів і шпигунів, які є серед працівників підприємств і установ, готових до евакуації на Урал. У ході розслідування Рокотов і Єлагіна дізнаються, що харківська організація шпигунів напряму пов’язана з київською групою, яку вони розкрили в Києві за кілька годин до здачі міста.

 

А куратор обох груп посідає високу посаду в Головній військовій прокуратурі в Москві.    

 

У головних ролях серіалу знімаються: Катерина Климова, Євген Воловенко і Олександр Панкратов-Чорний. Режисер – Максим Мехеда, виробництво – Star Media.

Як відомо, Олександр Панкратов-Чорний відвідував тимчасово окуповану територію України на Донбасі і навіть дав інтерв'ю пропагандистському каналу "АNNA-News". У травні цього року СБУ відмовилася внести Панкратова-Чорного до Переліку осіб, які загрожують національній безпеці. Відповідно, в'їзд актору на територію України теж дозволений.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.