АНОНС: До Дня Соборності в Києві та інших містах утворять "живий ланцюг"

Дві тисячі киян долучаться до символічного обєднання берегів Києва на згадку 98-мої річниці підписання IV Універсалу об’єднання УНР і ЗУНР у Соборну Україну та розгорнуть 30-метровий прапор України на мосту Патона.

22 січня на  День Соборності в Києві проходитиме 10-та ювілейна акція, що відтворює Акт Злуки – об’єднання правого та лівого берегів Києва "Живим" ланцюгом Соборності" на мосту Патона. Про це "Історичній правді" повідоили організатори акції.

Колони учасників вирушать один одному назустріч з обох сторін Дніпра по північному тротуарі мосту.  Рухаючись назустріч одна одній, колони будуть співати українських пісень та скандуватимуть "Одна, Єдина, Соборна Україна".

 

Після об’єднання обох берегів Дніпра, учасники акції спільно виконають гімн України, а також вшанують пам'ять Героя України, Сергія Нігояна, що був убитий 22 січня 2013 року та всіх борців, що поклали своє життя за Українську Державу, запаливши свічки.

Родзинкою акції стане 30-метровий державний прапор, який утворять учасники. 

На завершення акції о 18:30 відбудеться концерт гурту "TaRuta" в приміщенні "Gyros Food Bar" (пр-т Перемоги, 47а, вхід вільний).

Окрім Києва подібні "живі ланцюги" відбудуться в Харкові, Одесі, Полтаві, Житомирі, Львові, Ужгороді, Сумах, Чернігові, Краматорську та ін. Слідкуйте за оголошеннями в регіонах! 

22 січня, неділя, 9.30

Місце: Збір учасників починається о 9.30 біля двох локацій:  на правому березі - біля станції метро "Дружби Народів", на лівому березі - біля метро "Лівобережна".

Біля мосту Патона збір учасників відбувається до 10:00 на зупинці громадського транспорту біля мосту зі сторони Русанівської набережної (лівий берег) та на в’їзді на  міст Патона (правий берег).

Організатор: Братство козацького бойового звичаю "Спас" і Вадим Васильчук.  

Детальна інформація, акредитація для преси: (068) 856-59-02, (093) 279-45-00, (066) 733-16-14, (050) 742-39-54 

Картинка для камери:  09:30-10:00, місце збору колони на лівому березі (крайня зупинка громадського транспорту перед мостом Патона).

ДОВІДКА:

Живий ланцюг Соборності - символічна акція, яку щороку проводять великі гурти людей, узявшись за руки, згадуючи річницю оголошення 22 січня 1919 року. на Софійському майдані в Києві Акту злуки УНР і ЗУНР. В Україні найбільша така подія відбулася 21 січня 1990 року, близько трьох мільйонів людей взялися за руки, з'єднавши Львів і Київ.

Дивіться також:

Свято злуки. Як це було в 1919 році

Ланцюг єднання в 1990 році. Родинні фото

День Злуки: східняк і західняк сильні тільки один одним

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.