ПОРОШЕНКО ПРОГОЛОСИВ 2017-ИЙ РОКОМ ВИЗВОЛЬНИХ ЗМАГАНЬ

Наступний рік проголошено Роком Української революції 1917-1921 років.

Відповідний указ підписав президент України Петро Порошенко, повідомляє офіційний сайт глави держави.

Указ визначає одним із пріоритетів діяльності органів державної влади на 2017-2021 роки вшанування подій та видатних учасників Української революції 1917-1921 років.

"Символічно, що указ видано в день, коли українці відзначають постання першої української Незалежності у 1918 році — Української Народної Республіки", - зазначив заступник голови Адміністрації президента Ростислав Павленко.

Документ готували фахівці АП у взаємодії з експертами Українського інституту національної пам'яті, Інституту історії НАН України, а також зацікавлених представників громадськості.

Павленко повідомив, що указом передбачено цілий комплекс заходів із вшанування пам'яті подій початку ХХ століття.

Зокрема, планується встановлення пам'ятників і пам'ятних знаків, проведення тематичних виставок архівних документів, речових пам’яток і фотоматеріалів, а також оновлення діючих експозицій музеїв, публікація наукових праць, збірок документів і матеріалів, енциклопедичних, довідкових та інших видань, присвячених 100-річчю подій Української революції 1917-1921 років.

Президент України доручив вжити заходів із метою завершення проектування та спорудження в столиці монумента Соборності України та його урочистого відкриття до 100-річчя проголошення Акта злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки 22 січня 2019 року.

Також має бути опрацьоване питання віднесення території урочища Аскольдова могила у Києві до заповідної території. У Черкаській області на території філії "Холодний Яр" Національного історико-культурного заповідника "Чигирин" облаштують місця, пов’язані з подіями 1917 — 1921 років.

Окрім того, буде знято документальні фільми, які транслюватимуть на загальнонаціональних та регіональних телеканалах. Відповідні інформаційні матеріали про роль Української революції 1917-1921 років у європейській та світовій історії розповсюджуватимуться за кордоном.

"Ця робота є дуже важливою в питанні національної безпеки України. Це протистояння міфам, які поширює агресор, міфам "русскава міра" про те, що нібито Україна постала з уламків Радянського Союзу, що нібито Сталін об'єднав її в сучасних кордонах", - сказав Павленко.

Своєю чергою голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович зазначив, що боротьба українців за свою незалежність протягом всього ХХ століття була одним із вирішальних чинників, який поставив крапку в існуванні СРСР у 1991 році

"На початку 20 століття світ побачив суверенну державу – Україну, якій не судилось вистояти у світовому військовому катаклізмі, - підкреслив чиновник. - Проте визвольний рух за відновлення державності не спинився, і, врешті, досяг мети: Україна знову стала незалежною. З 1991 року – назавжди".

Інші матеріали за темою УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.