Спецпроект

Конкурс наукових робіт про Голодомор. Перша премія - 5 тисяч

Міжнародний конкурс наукових робіт імені Лідії Коваленко і Володимира Маняка запрошує до участі студентів, аспірантів і молодих науковців.

Про це ІП повідомили організатори конкурсу.

Подружжя літераторів – Лідія Коваленко (1936-1993) і Володимир Маняк (1934-1992) – присвятили себе реалізації масштабного проекту збирання усних свідчень та розгортанню дослідів з історії Голодомору 1932-1933 рр.

Життя обох дослідників трагічно обірвалося. В пам’ять про них започатковується міжнародний міждисциплінарний конкурс наукових робіт для молоді.

Винагороди переможцям: диплом 1-го ступеня – 5 тис. грн. диплом 2-го ступеня – 3 тис. грн. диплом 3-го ступеня – 2 тис. грн.

Мета конкурсу – формування міждисциплінарного інтелектуального середовища та активізація наукової діяльності молоді.

Тематичний напрям конкурсних робіт – порівняльний аналіз Голодомору та інших проявів голодотворної політики імперських і тоталітарних урядів, з’ясування спільного/відмінного у трагедіях різних народів і націй.

Оголошення результатів конкурсу міжнародними експертами і нагородження переможців відбудеться до 15 червня 2016 р.

На конкурс подаються лише оригінальні наукові роботи.

 Вимоги до оформлення та інші деталі

Наукові роботи на конкурс надсилайте електронною поштою на адресу holodomor.center@gmail.com до 1 травня 2016 року.

Партнери: історичний факультет КНУ ім. Шевченка, кафедра історії НаУКМА, кафедра історії НТТУ "КПІ", інститут історії та права Миколаївського НУ ім. Сухомлинського, кафедра політичних наук Рівненського державного гуманітарного університету, Національний музей історії України у Другій світовій війні; Національний музей "Меморіал жертв Голодомору".

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.