Стали відомі переможці конкурсу "ТОП-30 книжок нашої Незалежності"

Стали відомі переможці конкурсу "ТОП-30 книжок нашої Незалежності", який проводили Український інститут книги та Міністерство культури та інформаційної політики.

Про це повідомляє кореспондентка LB.ua.

 

34790 осіб обирали 30 книжок зі списку (100 книжок, обрані експертами та експертками).


30. Московіада, Юрій Андрухович;

29. Нариси історії України, Ярослав Грицак;

28. Червоний, Андрій Кокотюха;

27. Українки в ГУЛАГу, Оксана Кісь;

26. Село не люди, Люко Дашвар;

25. Брама Європи, Сергій Плохій;

24. Літопис, Самійло Величко;

23. Іловайськ, Євген Положій;

22. Герой нашого часу/Гамлєт, Лесь Подерев'янський;

21. Танго Смерті, Юрій Винничук;

20. Фелікс Австрія, Софія Андрухович;

19. Notre Dame d'Ukraine, Оксана Забужко;

18. Повне зібрання творів Тараса Шевченка в 12 томах;

17. Доця, Тамара Горіха Зерня;

16. Україна. Історія з грифом секретно, Володимир В'ятрович;

15. Повне зібрання творів Лесі Українки в 14 томах;

14. Інтернат, Сергій Жадан;

13. Повне зібрання творів Василя Стуса в 6 томах;

12. Польові дослідження з українського сексу, Оксана Забужко;

11. Антологія української поезії ХХ століття від Тичини до Жадана;

10. Ukraïner. Країна зсередини, Богдан Логвиненко;

9. Століття Якова, Володимир Лис;

8. Ворошиловград, Сергій Жадан;

7. Солодка Даруся, Марія Матіос;

6. Україна. Історія, Орест Субтельний;

5. Абетка, Іван Малкович;

4. Чорний ворон, Василь Шкляр;

3. Записки українського самашедшого, Ліна Костенко;

2. Триста поезій, Ліна Костенко;

1. Справа Василя Стуса, Вахтанг Кіпіані.


Повну інформацію щодо книжок, які брали участь у конкурсі, можна знайти за посиланням.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.