Відібрано кандидатів від громадськості до комісії конкурсу на посаду гендиректора Музею Майдану

Конкурс на посаду генерального директора Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності оголошений 20 липня 2021 року. Його проводить Український інститут національної пам’яті, оскільки Національний музей Революції Гідності є установою у сфері управління інституту.

Про це повідомляє УІНП.

 

Відкритий відбір до конкурсної комісії представників експертного середовища, професійних об'єднань та громадських організацій у сфері культури є частиною процедури конкурсу.

Усього комісія конкурсу складається з 9 членів. Громадське культурне середовище представлятимуть 3 члени комісії, обрані серед поданих заявок шляхом жеребкування.

До Українського інституту національної пам'яті надійшло 45 заявок від кандидатів у члени комісії, які представляли 16 організацій. Відповідали процедурним вимогам 43 заявки від 15 організацій, що й взяли участь у жеребкуванні.

Процедура жеребкування кандидатів відбулася 11 серпня і транслювалося наживо на YouTube-каналі Українського інституту національної пам'яті.

У результаті жеребкування до складу комісії конкурсу обрали:

Андрія Гуменюка, громадська організація "Навколо нас. ЮА";

Тетяну Влиненко, Національна спілка майстрів народного мистецтва України;

Ганну Олійник, Центр досліджень визвольного руху.


По троє членів до комісії конкурсу також делегують колектив Національного музею Революції Гідності та Український інститут національної пам'яті.


Нагадуємо, до 18 серпня 2021 року триває прийом заяв від кандидатів на посаду генерального директора Національного музею Революції Гідності. Після завершення прийому заяв конкурсна комісія приступить до їх розгляду та співбесід із кандидатами.

Громадяни, зокрема журналісти, можуть бути присутні на засіданнях конкурсної комісії під час співбесід з кандидатами та презентацій ними проєктів програм розвитку Національного музею Революції Гідності на один і п'ять років.

З вимогами до кандидатів на посаду гендиректора Національного музею Революції Гідності можна ознайомитися за посиланням.

Конкурс повинен відбутися упродовж двох місяців з моменту його оголошення.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.