Міжнародний фонд Франка оголосив конкурс «Стежками Каменяра»

Міжнародний фонд Івана Франка оголосив про проведення V Всеукраїнського учнівського літературно-мистецького конкурсу «Стежками Каменяра».

Про це повідомляється на сторінці заходу у Фейсбуці.

 

"Раді оголосити старт нового сезону Всеукраїнського учнівського літературно-мистецького конкурсу "Стежками Каменяра". З 15 листопада Міжнародний фонд Івана Франка розпочне прийом конкурсних робіт, який триватиме до 15 грудня 2021 року", - ідеться в повідомленні.

Водночас зауважується, що засновниками конкурсу були внесені зміни до положення про конкурс.

Як зазначається, в цьому році переможців і дипломантів визначатимуть у трьох номінаціях: "Проза", "Поезія", "Краща ілюстрація до творів Івана Франка". Кожна номінація матиме три вікові категорії: учні віком 6-9 років, 10-13 років і 14-16 років відповідно.

Обов'язковою вимогою для участі у конкурсі є заповнення електронної форми, яку можна заповнити лише з електронної адреси Gmail і лише один раз. Електронна форма буде доступна з 15 листопада 2021 року.

Щорічне змагання проводитиметься вп'яте у партнерстві з Міністерством освіти та науки України, Львівським національним університетом імені Івана Франка та ГО "Львівське товариство" у м. Києві.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.