Спецпроект

У Харкові створять інтерактивний науковий музей

У науково-освітньому центрі відвідувачі зможуть взяти участь у різних експериментах та познайомитися з найвідомішими світовими науковими досягненнями.

Про це пише objectiv.tv.

Науково-демонстраційний освітній центр «ЛандауЦентр» почне працювати з початку січня в Харківському національному університеті ім. В. Н. Каразіна. Ініціаторами відкриття центру виступили Асоціація випускників, викладачів і друзів ХНУ. 

" ЛандауЦентр " розпочне свою роботу з експозиції, присвяченій цікавій фізиці. Відвідувачі побачать голограми, маятники, лазери, чорні ящики, телескопи, кінетичні скульптури, оптичні ілюзії і т.д. Експонати для виставки надали університетські кафедри фізичного факультету, Центр розвитку обдарованості юнацтва при фізико-технічному факультеті університету, автори - винахідники. Крім того, працюватиме виставка знахідок Науково-дослідної лабораторії Німецько-слов'янської археологічної експедиції ХНУ.

Перший виставковий майданчик центру відкриють 3 січня в Північному корпусі ХНУ ім. В. Н. Каразіна ( пл. Свободи, 6 ).

Науково-демонстраційний музей (центр) - інтерактивний виставковий майданчик, на якому демонструються різні наукові закони і явища і де відвідувачі можуть самостійно виконувати експерименти. Серед найвідоміших центрів - Музей науки "Експлораторіум" (Сан-Франциско, США), Музей науки міста Бостон (США), Музей науки "Експеріментаніум" (Москва, Росія), Центр науки і технологій "НЕМО" (Амстердам, Голландія).

Теми

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.