Сергій Жадан сьогодні розповідатиме про Юрія Шевельова

У Харкові розпочинаються перші "Шевельовські читання". Серед учасників - відомі вчені і письменники з усієї України.

Читання присвячені 105-й річниці від дня народження всесвітньовідомого мовознавця.

Серед заявлених у програмі виступів: "Радянська політика пам’яті про колаборацію із нацизмом і формування міфів про Юрія Шевельова", "Переклад наукового доробку Юрія Шевельова: здобутки та перспективи", "Новознайдені публікації Юрія Шевельова воєнного часу", "Регіональний вимір офіційної політики пам’яті у сучасній Україні: харківський варіант".

Учасники читань – філологи та історики Харкова, Києва та Львова. У програмі заявлені виступи мовознавців Харківського національного університету імені Василя Каразіна, професорів Володимира Калашникова та Ігоря Муромцева, Харкiвського національного педагогічного унiверситету iмені Григорія  Сковороди Сергія Вакуленка, директора Інституту української мови НАН України, професора Павла Гриценка, письменника Сергія Жадана.

За результатами читань організатори планують видати збірку статей учасників, а також перевидання окремих робіт Юрія Шевельова.

Читання організовані за сприяння благодійного фонду "Ренесанс", яким опікується народний депутат України Арсен Аваков, і відбуватимуться у приміщенні фонду за адресою: вул. Мироносицька, 25.

Як відомо, на початку вересня 2013 року у Харкові відкрили меморіальну дошку уродженцю міста, мовознавцю-славісту, історику літератури та громадському діячеві, професору Юрію Шевельову. Проте 25 вересня цей пам’ятний знак розбили сокирою через півгодини після того, як Харківська міська рада прийняла рішення про його демонтаж.

Пам'ятний знак було виготовлено і встановлено на пожертви громадян.

Спершу міська влада надала всі необхідні дозволи, але потім раптом передумала.

Тоді ж голова Харківської ОДА Михайло Добкін у своєму твіттері назвав науковця "фашистським пособником", а ініціаторів встановлення пам'ятної дошки (серед них політик-опозиціонер Арсен Аваков і поет Сергій Жадан) "фашистськими мерзотниками".

Пізніше один із блогерів нагадав Добкіну, що у 2010-му році його соратник по Партії регіоніввідкрив у Харкові пам'ятний знак командиру "Російського охоронного корпусу" у складі армії Третього рейху Борису Штейфону. За такий учинок "регіонал" навіть не був виключений із партії.

У листопаді 2010 року в Харкові невідомими було знищено пам'ятну дошку кардиналу УГКЦ Йосипу Сліпому. У лютому 2011-го її відновили за спільною ініціативою харківської і львівської властей.

Юрій Шевельов (Шерех) (1908-2002) - славіст-мовознавець, історик української літератури, літературний і театральний критик, активний учасник наукового та культурного життя української еміґрації.

Народився у Харкові у дворянській родині німців Шнейдерів. У Першу світову батько змінив прізвище на Шевельов. У 1933-43 роках - доцент Харківського університету. Викладав у Олеся Гончара. З 1944 року - на еміграції.

Професор Гарвардського, Колумбійського університетів. Іноземний член НАН України (1991). Член Американського лінгвістичного товариства, Польського інституту мистецтв і науки в США.

Почесний доктор Альбертського, Люндського, Харківського університетів та Києво-Могилянської академії. Головний редактор журналу "Сучасність".

Автор 17 книг і фундаментальних наукових праць про історію слов'янських мов, української мови та літератури.

Читайте також:

Інтерв'ю Юрія Шевельова для УП (2002)

Хто такий Юрій Шевельов? Спеціально для Добкіна й Кернеса

"Шевельов - поплічник фашистів" - депутати Харкова

"Шевельов не має жодного стосунку до нацизму" - професори Заходу

Як соратник Добкіна прославляв командира "Російського корпусу" Вермахту

Звідки беруться міфи про "фашизм" від Партії Регіонів? Історія

"Антифашизм" - технологія для боротьби з опозицією

Інші матеріали за темою "Ідіоти"

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.