Спецпроект

У Харкові намагаються відкрити музей сторічних фотоапаратів

Ініціатор незвичайної експозиції вже зібрав більше сотні унікальних експонатів, але все ніяк не знайде приміщення.

Про це пише vgorode.ua.

Владислав Павленко мріє про відкриття фотомузея вже п'ять років, за цей час зібрав більше сотні екземплярів унікальної фототехніки. Майже вся техніка - близько 80% - у робочому стані: хоч сьогодні влаштовуй фотозйомку. Ентузіаст шукає екземпляри для музею по всій країні - багато купує на форумах і ринках, деякі отримує в подарунок. Найстарішій фотокамері - ФДК на дерев'яному штативі - майже століття. Апарат випускався з 1930-го року і стояв майже у всіх фотолабораторіях Радянського Союзу.

Один з найвидатніших експонатів музею - "Фотокор-1". Камера пройшла всю Велику Вітчизняну війну разом із харківським фотокореспондентом, в музей її передав онук журналіста.

Перший харківський Фотомузей буде відрізнятися від звичайних експозицій тим, що деякі предмети можна буде помацати руками. Владислав Павленко планує влаштувати в приміщенні невелику лабораторію, в якій відвідувачі самі зможуть натиснути на кнопку фотоапарата і навіть надрукувати знімок.

Приміщення у музею поки що немає. Владислав хоче влаштувати його в одному з вузів міста, сподівається на допомогу міської влади.

"Такі музеї є в Пітері, Москві, Києві, навіть Донецьку, а в Харкові, де проводилася легендарна марка фотокамер ФЕД, такого музею чомусь немає", - журиться Павленко.

Крім техніки, Владислав планує виставити старовинні знімки харківських фотохудожників. А поки частину експонатів можна побачити у вітрині фотомагазину на вул. Чернишевській.

Теми

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.