У прокат вийшов фільм про "найсильнішого у світі" українця. ВІДЕО

На широкий екран вийшов художній фільм "Іван Сила" (Strong Ivan) - біографія українського силача Івана Фірцака, який народився в червні 1899 року в селі Білки Іршавського району на Закарпатті.

У 18 років Іван Фірцак став артистом цирку і побував у 64 країнах світу, вражаючи глядачів своїми перемогами. Чемпіон Чехословаччини з важкої атлетики та боротьби, чемпіон Європи з культуризму.

За свою неймовірну силу отримав прізвисько "Іван Сила".

Іван Фірцак виграв чимало поєдинків з відомими борцями світу. З рук британської королеви отримав шолом і пояс, оздоблені золотом та діамантами. Американська преса називала його найсильнішою людиною ХХ століття.

 Дончанин Дмитро Халаджі у ролі закарпатця Івана Сили

У 1937 році у розквіті своєї слави він повернувся на батьківщину, де й мешкав аж до своєї смерті, вже в часи Української РСР.

Коли угорці після окупації Закарпаття в 1939 році захотіли конфіскувати у Фірцака авто, він розтрощив його кувалдою. За це був покараний, його посадили до в’язниці й побили. Під час перебування за ґратами проломив стіну, з чого скористалася частина в’язнів і втекла.

У замовчуванні феномена Івана Сили в радянські часи відіграла значну роль доля його сина. 18-річний Іван Фірцак-молодший у повоєнні роки був засуджений за сфабрикованою справою у приналежності до ОУН на 25 років таборів, із яких майже вісім відсидів.

Іван-молодший був великою надією для свого батька, уславленого атлета. Адже завжди виступав із ним у парі й навіть був чемпіоном України з боксу в перші повоєнні роки. Однак провокація чекістів не тільки зламала йому долю, а й великою мірою позначилася на біографії всезагального улюбленця Івана Сили.

 Силач Іван Фірцак у післявоєнні часи, в себе вдома на Іршавщині

До самої смерті в 1970 році Іван Фірцак-старший мав славу народного кумира. Проте влада не зробила жодних кроків до його офіційної популяризації, зводячи життя цієї постаті до рівня чудернацьких силових трюків та анекдотів.

Зйомки фільму "Іван Сила", які тривали три з половиною місяці, проходили в Києві, Чернівцях, Кам'янці-Подільському та на Закарпатті - батьківщині головного героя.

У ролі Івана Фірцака - донецький силач, чемпіон України з пауерліфтингу Дмитро Халаджі.

Також у фільмі знімається київський богатир, уродженець Івано-Франківська Василь Вірастюк і актори Лесь Задніпровський, Ольга Сумська, Богдан Бенюк, Борис Барський та інші.

Фільм знято за мотивами книги Олександра Гавроша "Неймовірні пригоди Івана Сили". Дія стрічки розгортається в Європі початку ХХ століття, тому всі до єдиного людини в кадрі, включаючи численну масовку, були одягнені в історичні костюми, надані для картини чеської студією "Баррандов".

Василь Вірастюк і Ольга Сумська

У фільмі немає декорацій - всі сцени зняті в живих будівлях і справжніх інтер'єрах тієї епохи, в справжньої фортеці, в теперішньому цирку.

Крім того, і всі видовищні, всі силові трюки виконані у фільмі наживо. У картині можна буде побачити справжніх сажотрусів, унікальні ретро-автомобілі та ще багато атрибутів епохи, з якою нас розділяє практично ціле століття.

Стрічку продюсує дніпропетровець Володимир Філіппов, відомий виробництвом фільму "ТойХтоПройшовКрізьВогонь".

Режисер картини - Віктор Андрієнко, який узяв участь у ній і як сценарист та актор. Його напарник з колись легендарного "Шоу Довгоносиків" Ігор Письменний теж писав сценарій і грає у стрічці.

Бюджет фільму склав близько 16 млн грн. Профінансовано проект державною агенцією з питань кіно. "Іван Сила" - один з п'яти художніх фільмів, орієнтованих на дитячу аудиторію, які за підсумками конкурсу кінопроектів Держагентства України з питань кіно отримали 100% державне фінансування.

Після зйомок фільму у рідному селі спортсмена Білки Іршавського району Закарпаття планують відкрити музей Івана Фірцака.

Дивіться також:

20 фактів із життя богатиря Івана Фірцака

Кіно про українця, який став вождем індіанців. ФОТО, ВІДЕО

Осип "Боксер" Хома - моряк і чемпіон з боксу, який став командиром УПА

1970: Богдан Ступка в ролі бандерівця. ВІДЕО

Денні Кей - українець, який розсмішив усю Америку

1971: "Червона рута" - мюзикл про дружбу Донбасу і Карпат. ВІДЕО

Завершено зйомки про "розстрільний з'їзд" кобзарів. ФОТО

1988: Параджанов співає "Вербовую дощечку". ВІДЕО

Журнал "Кіно" - часи, коли українські фільми знімалися масово. ФОТО

Всі матеріали ІП за темою "Кіно"

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.