На Прикарпатті планують відновити церкву з фільму «Тіні забутих предків». ВІДЕО

На Прикарпатті у селі Космач хочуть відновити знищену церкву Святої Параскеви, яку показав кінорежисер Сергій Параджанов у фільмі «Тіні забутих предків».

Про це в Івано-Франківську представникам ЗМІ розповів перший проректор Університету Короля Данила, доцент кафедри архітектури та містобудування Михайло Космій, передає кореспондент Укрінформу.

 

"Найперше ми знайшли відео Зеновія Соколовського, і воно є унікальним, бо відображає церкву Святої Параскеви перед її знищенням. У нас триває науково-дослідна робота, і ми хочемо цю церкву відновити. Якщо вдасться її повністю відновити завдяки спонсорам, то ми це готові зробити. В іншому випадку, ми відновимо її у 3D-проекції. Студенти вже над цим працюють", – повідомив Космій.

За його словами, науковці університету оцифрували численні архівні матеріали, які стосуються храму Святої Параскеви. Найважливішим серед них вважають відео науковця та краєзнавця Зеновія Соколовського, яке презентували в Івано-Франківську.

"Цьому відео рівно 50 років. Тоді ми з дружиною після Львівської політехніки були у Космачі біля церкви Святої Параскеви, яка є у фільмі "Тіні забутих предків". Я відзняв цю гуцульську церкву з усіх боків. Тепер я працюю в Університеті Короля Данила, і разом зі своїми колегами архіви відтворили", – розповів Соколовський.

Він зауважив, що за ці 50 років до нього ніхто не звертався за відео та світлинами храму. Але тоді, щоб врятувати храм, Соколовський зробив обміри та проєкт, за якими споруду можна відновити. Втім, саме ця ініціатива стала причиною прослуховування та допитів у КҐБ, що змусило тоді молодого архітектора повернутися до Львова.

"Тоді влада не дала мені дозволу на ремонт та реставрацію цієї церкви. Мені говорили, що всі церкви в Україні будуть знесені, а на їхньому місці зведуть піонерські табори та будинки культури", – пригадує краєзнавець.

Нині відео Соколовського відновили в межах проєкту "Врятуймо скарби разом!", а його ініціативу підтримують не лише науковці, але й громада Космача.

"Адміністрація Космацької ОТГ, депутатський корпус і ми вже всі задумуємось, як відновити церкву за цими ескізами як музейний комплекс", – розповів на презентації голова Космацької ОТГ Дмитро Мохначук.

Він сподівається, що храм у Космачі відновлять і бодай раз на рік дозволять проводити там богослужіння. Водночас науковці вже побачили на відео ікони, місцезнаходження яких досі вважають загадкою.

 

Відомо, що храм Святої Параскеви був зведений у Космачі 1720 року. На Гуцульщині цю церкву називають ще "довбушівською" через легенду, яка розповідає про те, що кошти на її зведення дав легендарний Олекса Довбуш. Храм мав всі обриси гуцульської церкви: зведений з дерева, без жодного цвяха і вкритий гонтою. Цвяхи для кріплення, традиційно, тут заміняли тиблями. У 1773 році у храмі замінили іконостас.

Церква згоріла у 1982 році і на її місці виросло кладовище. Науковці вважають, що Параджанов врятував давній іконостас цієї церкви, коли забрав його для зйомок фільму "Тіні забутих предків" на кіностудію Довженка. Нині частина давнього іконостасу Космацької церкви зберігається в музеях Івано-Франківська.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.