Сьогодні у Харкові презентують книгу про визволення міста в 1943-му

Сьогодні у Харкові відбудеться презентація нового видання - добірки унікальних документів "Харків. Звільнений назавжди. Серпень 1943-го: Документи і матеріали".

Автори-упорядники: Валерій Вохмянин, Андрій Парамонов, Олександр Подопригора.

Книга присвячена ходу і проблемам Бєлгородсько-Харківської наступальної операції Червоної Армії (3-23 серпня 1943) - одній із найбільш відомих і досі недостатньо вивчених битв Другої світової та Великої Вітчизняної воєн, відомої також як "Четверта Битва за Харків".

Книга присвячена подіям, що привели не тільки до звільнення другого за величиною міста України, але й до початку повного і остаточного вигнання гітлерівських загарбників з окупованих територій СРСР.

Міфи та стереотипи, жорстока правда і забуті факти кривавої і самовідданої боротьби, що палахкотіла на Сході України влітку 1943 року.

- Чому нащадки покоління переможців і сьогодні, 70 років по тому, не знають усю правду про звільнення свого міста та області?

- Що і чому залишилося за рамками офіційної історії воєн, історії Харкова та історії краю? Про що мовчать мемуари радянських полководців?

- Яка справжня ціна визволення Харкова і чому околиці міста усіяні сотнями братських могил радянських воїнів, полеглих в лютих боях літа 1943-го?

- Коли Харків був повністю звільнений від загарбників - 23 серпня або пізніше?

- Що відбувалося в місті і навколо нього після 23 серпня 1943?

- Чи у вірний день Харківська область відзначає дату свого звільнення?

Час і місце заходу: 20 серпня 2013 року, 18:00. Харків, незалежний культурний центр "INDIE" (вул. Чернишевського, 4/6, біля площі Поезії.

В об'ємній вступній статті і солідному блоці документів (багато з яких унікальні і публікуються вперше) автори пропонують читачеві досліджувати й осмислити реалії переломного етапу Другої світової війни, дізнатися про події, що відбувалися ДО і ПІСЛЯ взяття радянськими військами Харкова, розповідають сувору, а часом і "незручну" правду про найважчі дні міста.

Подробиці боїв за визволення Харкова представлені в документах Ставки Верховного Головного Командування Червоної Армії, штабу Степового фронту, 5-ї гвардійської танкової та інших радянських армій, танкових і механізованих корпусів, бригад і полків.

Більшості сучасних харківських істориків ці документи просто невідомі, наголошують автори.

Вперше представлена ​​добірка німецьких документів 22-23 серпня 1943: донесення штабу 8-ї німецької армії, 11-го армійського корпусу вермахту та дивізії СС "Дас Райх".

Видання адресоване широкому колу фахівців і зацікавить усіх, кому не байдужа історія Другої світової та Великої Вітчизняної воєн, історія України, Харкова і Харківської області.

Подивитися трансляцію подію наживо можна буде на ФБ-сторінці центру INDIE.

Дивіться також на ІП текст одного з авторів книги про Третю битву за Харків

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.