У єдиному підручнику з історії Росії Сталіна зобразять реформатором

На засіданні Російського історичного товариства було представлено перелік суперечливих питань, котрі планується висвітлити в єдиному підручнику з історії Росії.

Про це повідомляють "Ведомости".

Із 31 пункту складних питань лише одне питання присвячене Сталіну – встановлення "однопартійної диктатури та єдиновладдя". Автори концепції уникають говорити про сталінські репресії, зазначає видання.

Постаті Йосипа Сталіна, Микити Хрущова та Леоніда Брежнєва, за пропозицією дослідників, варто розглядати в контексті тих реформ, які вони здійснили.

Згідно з проектом нового підручника, правління Бориса Єльцина та його "шокову терапію" 1990-х років варто обговорювати на уроках історії окремим питанням.

Президентські декади Владіміра Путіна та Дмітрія Мєдвєдєва автори концепції планують оцінити позитивно - як такі, що принесли "стабільність в економіці та політичній системі".

Конкурс на концепцію уніфікованого шкільного підручника з історії Міносвіти РФ планує оголосити в жовтні. У концепції буде сформульовано стандарт, який визначить спосіб викладання історії у школах, а також перелік "складних" питань, які вимагають додаткової підготовки вчителів.

Чи будуть сталінські репресії зрештою згадані в тексті концепції, а потім і в єдиному підручнику історії - наразі не ясно: проект був відправлений на доопрацювання через фактичні помилки в ньому

Як відомо, російська влада планує зробити єдину лінійку "канонічних" підручників для вивчення історії Росії у школі. Дана ініціатива підтримана президентом Росії Владіміром Путіним у березні 2013 року.

Згідно з соціологічним опитуванням 2012 року, росіяни поступово забувають про сталінські репресії.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.