Кличко: "На тлі корупції не час боротися з пам'ятниками"

Голова парламентської фракції партії УДАР Віталій Кличко закликав депутатів від партії "ВО "Свобода" припинити руйнувати пам'ятники політичним діячам СРСР.

Про це він сказав під час зустрічі з жителями Дніпровського району Києва, повідомляють "Українські Новини".

"Якщо ми будемо пам'ятники валити - краще жити ми не будемо - це зрозуміло кожному з нас!...Ми працюємо (над цим питанням) з ними (з депутатами від "Свободи")...спробую переконати...". - сказав лідер УДАРу.

Водночас він зазначив, що не має наміру застосовувати ні фізичний, ані моральний тиск для вирішення цього питання до своїх партнерів з опозиції.

Кличко вважає, що на тлі тотальної корупції в Україні питання боротьби з пам'ятниками відходить на другий план.

Як відомо, 15 лютого 2013 року року більше 10 прихильників партії "Свобода" на чолі з нардепом Ігорем Мірошниченком зруйнували в Охтирці пам’ятник Володимиру Леніну.

Пізніше в ефірі телеканалу представники партії "Свобода" заявили, що знесуть пам'ятник у Харкові. У відповідь мер Харкова Геннадій Кернес пообіцяв переламати руки і ноги тому, хто приїде до Харкова зносити пам'ятник Леніну.

У березні 2013 року невідомі особи завдали пошкоджень та руйнувань меморіалам героям національно-визвольних змагань Бандері та Шухевичу.

Пізніше доктор історичних наук Георгій Касьянов нагадав, що руйнування пам'ятників без рішення органів місцевого самоврядування є вандалізмом, і звернув увагу на те, що тема історії часто використовується для того, щоб відвернути увагу суспільства від соціально-політичних питань.

МВС заявило, що масове руйнування пам'ятників в Україні розпочалося тільки цього року.

Всю хроніку плюндрування пам'ятників в Україні дивіться за темою "Вандалізм"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.