На Сумщині "свободівці" зруйнували пам'ятник Леніну. ФОТО, ВІДЕО

У м. Охтирка на Сумщині більше 10 прихильників партії "Свобода" на чолі з нардепом Ігорем Мірошниченком зруйнували пам’ятник Володимиру Леніну.

Про це повідомляє УП з посиланням на сайт МВС.

Депутат Мірошниченко особисто заліз на монумент, почепив трос, а далі за допомогою вантажівки споруду було завалено.

Hа численні попередження міліції про вчинення порушниками хуліганських дій учасники акції не звертали уваги, повідомляє міліцейський сайт.

Фото з сайту МВC

Спроби правоохоронців припинити порушення порядку завершилися тим, що вантажівка була скерована у бік стражів порядку.

Mіліція затримала усіх учасників подій і доставила до Охтирського міськвідділу. Серед них "місцевих жителів не було, проте багато приїхало з Києва, є серед учасників акції й раніше судимі", пише прес-служба МВС.

 

За фактом хуліганських дій працівники міліції розпочали кримінальне провадження згідно із ст. 296 КК України "хуліганство".

MВС підкреслює, що "декотрі народні обранці, користуючись своєю "депутатською недоторканістю", проявляють повну зневагу до Закону та втягують звичайних громадян у протиправну діяльність, за яку їм потім доведеться відповідати.

Про інші випадки пошкодження пам'ятників читайте на ІП за тегом "вандалізм".

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.