ВІЙНА ПАМ'ЯТНИКІВ ТРИВАЄ. У Харкові знищили меморіал УПА. ФОТО

У Харкові невідомі знесли пам'ятний знак воїнам Української повстанської армії, який у 1992 році був встановлений у парку "Молодіжний".

Про це повідомив керівник Харківської облорганізації ВО "Свобода" Ігор Швайка, передає УНІАН.

"Я був там, на місці. І пам'ятна табличка, і сам камінь відсутні. Є сліди трактора або якоїсь іншої важкої техніки", - сказав він.

Пам'ятний знак був установлений у Харкові ще в 1992 році. Фото: varta.kharkov.ua

Швайка висловив переконання, що до знесення пам'ятника воїнам УПА в Харкові причетна міська та обласна влада, і що "це відбулося під прикриттям міліції".

Політик підкреслив, що пам'ятний знак воїнам УПА в Харкові в будь-якому випадку буде відновлений.

"Ситуація зараз складається таким чином, що на кожен один зруйнований пам'ятник буде встановлено п'ять нових", - зазначив він.

Зараз місце, де стояв пам'ятний знак, виглядає отак. Фото партії "Свобода"

У відділі зв'язків з громадськістю Головного управління МВС України в Харківській області також підтвердили факт зникнення пам'ятного знаку воїнам УПА у парку "Молодіжний".

За відомостями міліції, зникнення пам'ятного знаку було зауважено в п'ятницю близько 8 години ранку.

На місці події працювала слідчо-оперативна група на чолі з керівництвом Київського райвідділу. Працівники міліції вилучили речові докази.

Даний факт внесений до Журналу єдиного обліку правопорушень та інших подій. Тепер правоохоронці встановлюють всі обставини події.

 Пам'ятник знищували технікою

Як відомо, 15 лютого 2013 року року більше 10 прихильників партії "Свобода" на чолі з нардепом Ігорем Мірошниченком зруйнували в Охтирці пам’ятник Володимиру Леніну.

Пізніше в ефірі телеканалу представники партії "Свобода" заявили, що знесуть пам'ятник у Харкові. У відповідь мер Харкова Геннадій Кернес пообіцяв переламати руки і ноги тому, хто приїде до Харкова зносити пам'ятник Леніну.

У березні 2013 року невідомі особи завдали пошкоджень та руйнувань меморіалам героям національно-визвольних змагань Бандері та Шухевичу.

Пізніше доктор історичних наук Георгій Касьянов нагадав, що руйнування пам'ятників без рішення органів місцевого самоврядування є вандалізмом, і звернув увагу на те, що тема історії часто використовується для того, щоб відвернути увагу суспільства від соціально-політичних питань.

МВС заявило, що масове руйнування пам'ятників в Україні розпочалося тільки цього року.

Всю хроніку плюндрування пам'ятників в Україні дивіться за темою "Вандалізм"

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.