ВІЙНА ПАМ'ЯТНИКІВ ТРИВАЄ. У Харкові знищили меморіал УПА. ФОТО

У Харкові невідомі знесли пам'ятний знак воїнам Української повстанської армії, який у 1992 році був встановлений у парку "Молодіжний".

Про це повідомив керівник Харківської облорганізації ВО "Свобода" Ігор Швайка, передає УНІАН.

"Я був там, на місці. І пам'ятна табличка, і сам камінь відсутні. Є сліди трактора або якоїсь іншої важкої техніки", - сказав він.

Пам'ятний знак був установлений у Харкові ще в 1992 році. Фото: varta.kharkov.ua

Швайка висловив переконання, що до знесення пам'ятника воїнам УПА в Харкові причетна міська та обласна влада, і що "це відбулося під прикриттям міліції".

Політик підкреслив, що пам'ятний знак воїнам УПА в Харкові в будь-якому випадку буде відновлений.

"Ситуація зараз складається таким чином, що на кожен один зруйнований пам'ятник буде встановлено п'ять нових", - зазначив він.

Зараз місце, де стояв пам'ятний знак, виглядає отак. Фото партії "Свобода"

У відділі зв'язків з громадськістю Головного управління МВС України в Харківській області також підтвердили факт зникнення пам'ятного знаку воїнам УПА у парку "Молодіжний".

За відомостями міліції, зникнення пам'ятного знаку було зауважено в п'ятницю близько 8 години ранку.

На місці події працювала слідчо-оперативна група на чолі з керівництвом Київського райвідділу. Працівники міліції вилучили речові докази.

Даний факт внесений до Журналу єдиного обліку правопорушень та інших подій. Тепер правоохоронці встановлюють всі обставини події.

 Пам'ятник знищували технікою

Як відомо, 15 лютого 2013 року року більше 10 прихильників партії "Свобода" на чолі з нардепом Ігорем Мірошниченком зруйнували в Охтирці пам’ятник Володимиру Леніну.

Пізніше в ефірі телеканалу представники партії "Свобода" заявили, що знесуть пам'ятник у Харкові. У відповідь мер Харкова Геннадій Кернес пообіцяв переламати руки і ноги тому, хто приїде до Харкова зносити пам'ятник Леніну.

У березні 2013 року невідомі особи завдали пошкоджень та руйнувань меморіалам героям національно-визвольних змагань Бандері та Шухевичу.

Пізніше доктор історичних наук Георгій Касьянов нагадав, що руйнування пам'ятників без рішення органів місцевого самоврядування є вандалізмом, і звернув увагу на те, що тема історії часто використовується для того, щоб відвернути увагу суспільства від соціально-політичних питань.

МВС заявило, що масове руйнування пам'ятників в Україні розпочалося тільки цього року.

Всю хроніку плюндрування пам'ятників в Україні дивіться за темою "Вандалізм"

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.