ВІЙНА ПАМ'ЯТНИКІВ ТРИВАЄ. У Харкові знищили меморіал УПА. ФОТО

У Харкові невідомі знесли пам'ятний знак воїнам Української повстанської армії, який у 1992 році був встановлений у парку "Молодіжний".

Про це повідомив керівник Харківської облорганізації ВО "Свобода" Ігор Швайка, передає УНІАН.

"Я був там, на місці. І пам'ятна табличка, і сам камінь відсутні. Є сліди трактора або якоїсь іншої важкої техніки", - сказав він.

Пам'ятний знак був установлений у Харкові ще в 1992 році. Фото: varta.kharkov.ua

Швайка висловив переконання, що до знесення пам'ятника воїнам УПА в Харкові причетна міська та обласна влада, і що "це відбулося під прикриттям міліції".

Політик підкреслив, що пам'ятний знак воїнам УПА в Харкові в будь-якому випадку буде відновлений.

"Ситуація зараз складається таким чином, що на кожен один зруйнований пам'ятник буде встановлено п'ять нових", - зазначив він.

Зараз місце, де стояв пам'ятний знак, виглядає отак. Фото партії "Свобода"

У відділі зв'язків з громадськістю Головного управління МВС України в Харківській області також підтвердили факт зникнення пам'ятного знаку воїнам УПА у парку "Молодіжний".

За відомостями міліції, зникнення пам'ятного знаку було зауважено в п'ятницю близько 8 години ранку.

На місці події працювала слідчо-оперативна група на чолі з керівництвом Київського райвідділу. Працівники міліції вилучили речові докази.

Даний факт внесений до Журналу єдиного обліку правопорушень та інших подій. Тепер правоохоронці встановлюють всі обставини події.

 Пам'ятник знищували технікою

Як відомо, 15 лютого 2013 року року більше 10 прихильників партії "Свобода" на чолі з нардепом Ігорем Мірошниченком зруйнували в Охтирці пам’ятник Володимиру Леніну.

Пізніше в ефірі телеканалу представники партії "Свобода" заявили, що знесуть пам'ятник у Харкові. У відповідь мер Харкова Геннадій Кернес пообіцяв переламати руки і ноги тому, хто приїде до Харкова зносити пам'ятник Леніну.

У березні 2013 року невідомі особи завдали пошкоджень та руйнувань меморіалам героям національно-визвольних змагань Бандері та Шухевичу.

Пізніше доктор історичних наук Георгій Касьянов нагадав, що руйнування пам'ятників без рішення органів місцевого самоврядування є вандалізмом, і звернув увагу на те, що тема історії часто використовується для того, щоб відвернути увагу суспільства від соціально-політичних питань.

МВС заявило, що масове руйнування пам'ятників в Україні розпочалося тільки цього року.

Всю хроніку плюндрування пам'ятників в Україні дивіться за темою "Вандалізм"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.