Табачник знову купує підручники по 300 і більше гривень за штуку

ДНУ "Інститут інноваційних технологій і змісту освіти" Міносвіти і науки, молоді та спорту України 21 березня уклав низку угод з видавництвами на видання шкільних підручників на 117,12 млн грн.

Про це повідомляють "Наші гроші" із посиланням на "Вісник державних закупівель".

Найдорожчим виявився підручник "Іспанська мова (5-й рік навчання). 5 клас" для загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Редько В.Г., Береславська В.І.), виданий накладом 400 екземплярів по 366 грн./екз.

Ще більше десяти підручників коштуватимуть дорожче 200 грн./екз.

Підручники для шкіл з іноземними мовами навчання з накладами від 1,7 до 2 тис екземплярів замовлено по 102-175 грн./екз.

Це значно дорожче від аналогічного замовлення, яке видавництво "Наукова думка" НАН України 22 березня зробило компанії "Віпол".

Науковці замовили видання 21 книжки накладом 300 екземплярів кожна. Середня вартість наукових видань різного обсягом від 8 до 40 друкованих аркушів становитиме близько 32 грн. за екземпляр.

Половину від усіх підрядів отримали ТОВ "ВД "Освіта" (20699702) і ТОВ "Видавництво "Генеза" (38262516).

 

За даними "Коментарів", директор і засновник "Видавничого дому "Освіта" Тамара Ткаченко не один рік оберталася в оточенні міністра Дмитра Табачника. Раніше вона керувала низкою державних видавничих підприємств, що перебувають у відомстві Міносвіти ("Укрвидавполіграфія", Державне спеціалізоване видавництво "Освіта").

А колишній головний редактор "Генези" Олександр Удод є зараз керівником "Інститут інноваційних технологій і змісту освіти", яке і замовляє друк підручників.

Нагадаємо, минулого року в Міносвіти також замовляли коштовні підручники, виправдовуючи високу ціну невеликими накладами.

Наприклад, "Буквар. Українська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням польською мовою. 2 клас" накладом 226 екземплярів коштував 508 грн./екз. Разом з тим, ці букварі коштували дорожче від видання "Врубель і Київ" – 150 грн./екз. Ця книга має 430 сторінок матового паперу, тверду обкладинку та вставки з тисненням золотом, кожна книжка пакується в індивідуальну вакуумну упаковку.

Превірка Рахунковою палатою ситуації з виданням підручників Міністерством освіти в 2010-2011 роках виявила наступне. Видавництва, яким Мінсовіти замовляло видання підручників, замовляли поліграфічні послуги харківському ТОВ "Побутелектротехніка" Михайла Шифріна. Після цього компанія замовляла друк в реальних типографіях, залишаючи собі 60-85% від загальної суми виділених міністерством коштів.

Дивіться також інші матеріали ІП за темою "Підручник"

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.