Табачник знову купує підручники по 300 і більше гривень за штуку

ДНУ "Інститут інноваційних технологій і змісту освіти" Міносвіти і науки, молоді та спорту України 21 березня уклав низку угод з видавництвами на видання шкільних підручників на 117,12 млн грн.

Про це повідомляють "Наші гроші" із посиланням на "Вісник державних закупівель".

Найдорожчим виявився підручник "Іспанська мова (5-й рік навчання). 5 клас" для загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Редько В.Г., Береславська В.І.), виданий накладом 400 екземплярів по 366 грн./екз.

Ще більше десяти підручників коштуватимуть дорожче 200 грн./екз.

Підручники для шкіл з іноземними мовами навчання з накладами від 1,7 до 2 тис екземплярів замовлено по 102-175 грн./екз.

Це значно дорожче від аналогічного замовлення, яке видавництво "Наукова думка" НАН України 22 березня зробило компанії "Віпол".

Науковці замовили видання 21 книжки накладом 300 екземплярів кожна. Середня вартість наукових видань різного обсягом від 8 до 40 друкованих аркушів становитиме близько 32 грн. за екземпляр.

Половину від усіх підрядів отримали ТОВ "ВД "Освіта" (20699702) і ТОВ "Видавництво "Генеза" (38262516).

 

За даними "Коментарів", директор і засновник "Видавничого дому "Освіта" Тамара Ткаченко не один рік оберталася в оточенні міністра Дмитра Табачника. Раніше вона керувала низкою державних видавничих підприємств, що перебувають у відомстві Міносвіти ("Укрвидавполіграфія", Державне спеціалізоване видавництво "Освіта").

А колишній головний редактор "Генези" Олександр Удод є зараз керівником "Інститут інноваційних технологій і змісту освіти", яке і замовляє друк підручників.

Нагадаємо, минулого року в Міносвіти також замовляли коштовні підручники, виправдовуючи високу ціну невеликими накладами.

Наприклад, "Буквар. Українська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням польською мовою. 2 клас" накладом 226 екземплярів коштував 508 грн./екз. Разом з тим, ці букварі коштували дорожче від видання "Врубель і Київ" – 150 грн./екз. Ця книга має 430 сторінок матового паперу, тверду обкладинку та вставки з тисненням золотом, кожна книжка пакується в індивідуальну вакуумну упаковку.

Превірка Рахунковою палатою ситуації з виданням підручників Міністерством освіти в 2010-2011 роках виявила наступне. Видавництва, яким Мінсовіти замовляло видання підручників, замовляли поліграфічні послуги харківському ТОВ "Побутелектротехніка" Михайла Шифріна. Після цього компанія замовляла друк в реальних типографіях, залишаючи собі 60-85% від загальної суми виділених міністерством коштів.

Дивіться також інші матеріали ІП за темою "Підручник"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.