АНОНС: Книга про Кременецький ліцей

14 лютого 2013 р. у Центрі Польських та Європейських Студій НаУКМА (вул. Волоська 10, підвальне приміщення 6 корпусу) відбудеться презентація книги професора Анджея Шмита "Кременецький ліцей як зразок просвітницької моделі школи на території України у першій половині ХІХ століття".

Україномовний переклад наукової монографії польського історика є підсумком численних досліджень на тему відомої Кременецької школи. Книгу написано на основі нових матеріалів, знайдених у архівах України (найбільшу частину з яких було виявлено у архівах Києва), Литви та Польщі.

У монографії розглядається діяльність Волинської гімназії, ліцею у Кременеці. Це був перший навчальний заклад просвітницької моделі школи напіввищого типу на Правобережній Україні початку ХІХ ст.

Досліджено специфіку і структуру, основи фінансування, матеріальну та науково-дидактичну бази, керівні  та вчительські кадри, учнів та спадщину школи та її вплив та виникнення університету у Києві.

Видання представлятимуть - автор, проф.Анджей Шмит - викладач Вармінсько-Мазурського Університету в Ольштин, та проф. Генрик Стронський - викладач Вармінсько-Мазурського Університету в Ольштині і КременецькогоІнституту Гуманітарно-Педагогічної освіти. 

Початок заходу - о 17.00. Вхід вільний.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.