Спецпроект

Комендант харківського гуртожитку влаштував музей

Комендант гуртожитку юракадемії в Харкові, Костянтин Малютін, облаштував музей. У двох кімнатах на першому поверсі стандартного дев'ятиповерхового гуртожитку зібрані старовинні речі, починаючи з часів Запорізької Січі і закінчуючи сучасною Україною, але найбільше в експозиції предметів, пов'язаних із Другою світовою війною і радянським періодом.

Про це пише segodnya.ua. 

 

Ідея створити музей при гуртожитку у коменданта з'явилася три роки тому. "Я сам за освітою історик, 29 років відслужив в армії, завжди цікавився Другою світовою. А кілька років тому вирішив організувати стенд "Україна в огні", присвячений подіям 1941 року, щоб показати, які ми терпіли тоді поразки", - розповідає Малютін.

Кинувши клич серед студентів, комендант тільки і встигав приймати раритети. Каністру з написом німецькою привіз студент з Західної України, інші відшукали вдома на горищах військову форму, листи, ордени і навіть прялку.

В окремому куточку підполковник відтворив атмосферу радянського житла: на столику стоїть самовар і стакани в металевих підстаканниках, друкарська машинка і навіть старовинний патефон, який і зараз видає мелодійні звуки вальсів.

Представлена ​​тут і еволюція прасок: від чавунного до найсучаснішого. Поповнювали колекцію і співробітники гуртожитку. "Мого батька на війні нагородили чотирма орденами Червоної Зірки, це дуже рідкісний випадок. Ось тим, що в мене залишилося, я і поділилася з музеєм", - говорить співробітниця Ніна Кузьміна. Студенти проводять чимало часу в музеї, розглядаючи експонати, заглядають сюди і учні інших вузів.

 

Теми

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.