Спецпроект

Комендант харківського гуртожитку влаштував музей

Комендант гуртожитку юракадемії в Харкові, Костянтин Малютін, облаштував музей. У двох кімнатах на першому поверсі стандартного дев'ятиповерхового гуртожитку зібрані старовинні речі, починаючи з часів Запорізької Січі і закінчуючи сучасною Україною, але найбільше в експозиції предметів, пов'язаних із Другою світовою війною і радянським періодом.

Про це пише segodnya.ua. 

 

Ідея створити музей при гуртожитку у коменданта з'явилася три роки тому. "Я сам за освітою історик, 29 років відслужив в армії, завжди цікавився Другою світовою. А кілька років тому вирішив організувати стенд "Україна в огні", присвячений подіям 1941 року, щоб показати, які ми терпіли тоді поразки", - розповідає Малютін.

Кинувши клич серед студентів, комендант тільки і встигав приймати раритети. Каністру з написом німецькою привіз студент з Західної України, інші відшукали вдома на горищах військову форму, листи, ордени і навіть прялку.

В окремому куточку підполковник відтворив атмосферу радянського житла: на столику стоїть самовар і стакани в металевих підстаканниках, друкарська машинка і навіть старовинний патефон, який і зараз видає мелодійні звуки вальсів.

Представлена ​​тут і еволюція прасок: від чавунного до найсучаснішого. Поповнювали колекцію і співробітники гуртожитку. "Мого батька на війні нагородили чотирма орденами Червоної Зірки, це дуже рідкісний випадок. Ось тим, що в мене залишилося, я і поділилася з музеєм", - говорить співробітниця Ніна Кузьміна. Студенти проводять чимало часу в музеї, розглядаючи експонати, заглядають сюди і учні інших вузів.

 

Теми

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.