Студенти-історики повстали проти "Молодих регіонів"

Студенти історичного факультету найбільшого вишу Волині – Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки – вимагають прибрати з території факультету громадську приймальню молодіжного крила ПР – "Молодих регіонів".

Звернення із такою вимогою вони скерували до ректора університету Ігоря Коцана і голови Волинської облради Володимира Войтовича, повідомляє ZIK із посиланням на заступника голови студради історичного факультету СНУ Тараса Висоцького.

Як ідеться у зверненні, студенти глибоко обурені, що на факультеті "з відома адміністрації університету відкрилася та функціонує громадська приймальня ГО "Молоді регіони", яка є нібито громадською молодіжною організацією, хоча насправді це – припартійна структура Партії регіонів".

"Громадська приймальня розмістилася у зручній аудиторії, де донедавна ми, студенти, мали змогу робити ксерокопії книжок та документів, - заявляють студенти. - Раніше ця кімната була в розпорядженні працівників бібліотеки історичного факультету і використовувалася як студентами, так і викладачами. Після вселення сюди "Молодих регіонів" працівники бібліотеки змушені були потиснутися в холодному книжковому фонді".

"Ми вважаємо, що на території університету не може розміщуватися та функціонувати жодна політична структура чи її підрозділ, - йдеться у зверненні. - Розцінюємо роботу цієї припартійної приймальні як грубе втручання в роботу вищого закладу освіти, яка заважає навчальному процесу на факультеті. Освітні заклади – не місце для поширення ідеологій політичних партій".

Студенти закликають керівництво вишу та Волинської облради розірвати договір оренди з "Молодими регіонами" та не надавати будь-які інші приміщення університету партійним громадським організаціям.

Під зверненням поставили підписи майже три сотні студентів історичного факультету СНУ імені Лесі Українки.

Як відомо, у січні 2011 року кількадесят істориків з усієї України заявили, що не віддадуть історію в руки політиків.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.