Спецпроект

У Києві презентували підручник з історії геноцидів

У Києві презентували перший в Україні підручник з історії геноцидів ХХ століття.

 

Про це повідомляє Центр досліджень визвольного руху.

Студенти українських вишів зможуть вивчати вияви геноцидної політики та урядового насилля завдяки спеціальному підручнику.

Книга історика Андрія Козицького "Геноцид та політика масового винищення цивільного населення у ХХ столітті" — перша спроба комплексно розглянути та проаналізувати причини, особливості та наслідки страшних злочинів проти людства в минулому столітті.

Поштовхом до досліджень геноцидів в Україні для Андрія Козицького стали родинні перекази, в яких були зафіксовані історії про втікачів від Голодомору 1932—1933 років у Галичині та про винищення нацистами євреїв у роки Другої світової війни.

У 2000 році історик почав читати курс лекцій про геноциди у Львівському національному університеті імені Івана Франка. З того часу й розпочалась робота над книжкою, перший варіант якої був готовий ще 2009 року. Але, зважаючи на важливість теми, ще рік після цього весь матеріал дослідник випробовував у роботі зі студентами, під час якої було внесено чимало коректив.

"Знати правду й не говорити про неї — означає лише сприяти тому, що пам’ять про людей зникає, що людям відбирається навіть посмертна гідність, - сказав автор підручника. - Книжка є важливою, бо той, хто її прочитає, буде уважніше ставитися до тих моментів, які можуть привезти до геноциду в майбутньому — культурного, духовного".

Особливість цієї книжки в тому, що вона написана не як наукова праця, а як посібник для студентів, тому буде легкою для сприйняття будь-якому читачеві. Видання проілюстровано великою кількістю архівних фотографій, значна частина яких походить із фондів Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Книга Андрія Козицького розповідає про масове винищення вірмен в Османській імперії, Голодомор 1932—1933 років в Україні, Голокост європейських євреїв, організоване нацистським режимом Третього райху переслідування циган, примусові переселення малих народів СРСР у роки Другої світової війни, воєнні злочини періоду Другої світової війни та перших повоєнних років, соціальні експерименти та геноцид у Камбоджі 1975—1978 років, політику "етнічних чищень" у період етнополітичних конфліктів на Балканах 1992—1999 років, геноцид 1994 року в Руанді.

У книзі окремо розглянуто ті випадки масового винищення цивільного населення, які ще не визнано геноцидом, хоча й містять виразні риси екстермінаційної політики.

"Важливо, що інформація про геноциди тут подана не відірвано, а в контексті всієї історії ХХ століття, є порівняння з іншими подіями, - наголосив історик Володимир В'ятрович. - При такому широкому розгляді сумніви, чи був Голодомор 1932—1933 років геноцидом українців, просто зникають. У цьому найбільша заслуга автора".

Презентований напередодні 79-х роковин Голодомору, посібник рекомендований Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України для студентів гуманітарних спеціальностей вищих навчальних закладів. За ним уже навчаються на історичному факультеті ЛНУ імені І. Франка. 

Андрій Козицький — доцент кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн Львівського національного університету імені І. Франка, на якій працює з 1997 року.

Книжка увійшла до 18 найкращих книг "Форуму видавців" у Львові 2012 року.

Презентація відбулася в рамках вшанування 79-х роковин Голодомору-геноциду, організованого Громадським комітетом із ушанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932—1933 років в Україні.

 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.