Спецпроект

Випущено підручник про геноциди

Відтепер українські студенти зможуть вивчати резонансні випадки геноцидної політики та урядового насилля завдяки спеціальному підручнику.

 

Про це повідомляє прес-служба ЦДВР.

Книга Андрія Козицького “Геноцид та політика масового винищення цивільного населення у ХХ ст. (причини, особливості, наслідки)” вийшла у видавництві “Літопис” та рекомендована як посібник Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України для студентів гуманітарних спеціальностей.

Автор підручника Андрій Козицький уклав його після восьми років (2002-2010) читання спеціального лекційного курсу для студентів Львівського національного університету імені Івана Франка.

Усебічне вивчення минулого, разом із його непривабливими та контроверсійними сторінками, надзвичайно важливе для здобуття гуманітарної освіти, - зазначив автор. - Без базових відомостей про причини й наслідки низки трагічних подій ХХ ст. важко зрозуміти витоки багатьох суспільно-політичних проблем сучасності”.

У презентації візьмуть участь:

- автор Андрій Козицький, кандидат історичних наук, доцент кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн Львівського національного університету імені Івана Франка.

- видавець, директор видавництва “Літопис” Михайло Комарницький.

- модеруватиме захід історик, голова вченої ради ЦДВР Володимир В'ятрович.

Організатори: Видавництво "Літопис", Громадський комітет із вшанування пам'яті жертв Голодомору-геноциду 1932–1933 років в Україні та книгарня "Є".

Посібник розповідає про масове винищення вірмен в Османській імперії, Голодомор 1932–1933 рр. в Україні, Голокост європейських євреїв, організоване нацистським режимом Третього райху переслідування циган, примусові переселення малих народів СРСР у роки Другої світової війни, воєнні злочини періоду Другої світової війни та перших повоєнних років, соціальні експерименти та геноцид в Камбоджі 1975–1978 рр., політику “етнічних чищень” в період етнополітичних конфліктів на Балканах 1992–1999 рр., геноцид 1994 р. в Руанді.

Окремо у книзі розглянуто ті випадки масового винищення цивільного населення, які ще не визнано геноцидом, хоча й містять виразні риси екстермінаційної політики.

Презентація відбувається в рамках вшанування 79 роковин Голодомору-геноциду, організованого Громадським комітетом із вшанування пам'яті жертв Голодомору-геноциду 1932–1933 років в Україні.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.