Спецпроект

Випущено підручник про геноциди

Відтепер українські студенти зможуть вивчати резонансні випадки геноцидної політики та урядового насилля завдяки спеціальному підручнику.

 

Про це повідомляє прес-служба ЦДВР.

Книга Андрія Козицького “Геноцид та політика масового винищення цивільного населення у ХХ ст. (причини, особливості, наслідки)” вийшла у видавництві “Літопис” та рекомендована як посібник Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України для студентів гуманітарних спеціальностей.

Автор підручника Андрій Козицький уклав його після восьми років (2002-2010) читання спеціального лекційного курсу для студентів Львівського національного університету імені Івана Франка.

Усебічне вивчення минулого, разом із його непривабливими та контроверсійними сторінками, надзвичайно важливе для здобуття гуманітарної освіти, - зазначив автор. - Без базових відомостей про причини й наслідки низки трагічних подій ХХ ст. важко зрозуміти витоки багатьох суспільно-політичних проблем сучасності”.

У презентації візьмуть участь:

- автор Андрій Козицький, кандидат історичних наук, доцент кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн Львівського національного університету імені Івана Франка.

- видавець, директор видавництва “Літопис” Михайло Комарницький.

- модеруватиме захід історик, голова вченої ради ЦДВР Володимир В'ятрович.

Організатори: Видавництво "Літопис", Громадський комітет із вшанування пам'яті жертв Голодомору-геноциду 1932–1933 років в Україні та книгарня "Є".

Посібник розповідає про масове винищення вірмен в Османській імперії, Голодомор 1932–1933 рр. в Україні, Голокост європейських євреїв, організоване нацистським режимом Третього райху переслідування циган, примусові переселення малих народів СРСР у роки Другої світової війни, воєнні злочини періоду Другої світової війни та перших повоєнних років, соціальні експерименти та геноцид в Камбоджі 1975–1978 рр., політику “етнічних чищень” в період етнополітичних конфліктів на Балканах 1992–1999 рр., геноцид 1994 р. в Руанді.

Окремо у книзі розглянуто ті випадки масового винищення цивільного населення, які ще не визнано геноцидом, хоча й містять виразні риси екстермінаційної політики.

Презентація відбувається в рамках вшанування 79 роковин Голодомору-геноциду, організованого Громадським комітетом із вшанування пам'яті жертв Голодомору-геноциду 1932–1933 років в Україні.

 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.