Оголошено конкурс студентських робіт про визвольний рух 1920-50 рр.

Інститут суспільних досліджень та Центр досліджень визвольного руху до 70-тої річниці створення УПА оголошують конкурс студентських наукових робіт "Український визвольний рух 1920-1950-х років".

Конкурс оголошується для сприяння студентським науковим дослідженням українського визвольного руху в означений період.

Передбачено 5 премій по 1 000 гривень для переможців та комплекти наукових видань із зазначеної тематики.

На конкурс можуть подаватися заявки з таких напрямів:

  • повстанський рух на Наддніпрянщині у 1920-х роках. Цілком доречними будуть як студії, присвячені окремим повстанням чи отаманам, так і дослідження, що охоплюють певний регіон;
  • селянський опір колективізації;
  • ідеологія та програми українського націоналізму в 1920-1950-х роках. Автори можуть пропонувати теми, пов’язані як із певними аспектами ідеології (наприклад "Геополітичні ідеї на шпальтах "Розбудови нації" чи "Соціальні функції держави в роботах публіцистів ОУН другої половини 1940 — початку 1950-х рр.."), так і з її творцями (наприклад "Діяльність М. Сціборського в Парижі", "Діяльність Я. Моралевича в США");
  • чільні постаті ОУН та УПА в 1920-1950-х рр. (Організатори зацікавлені у дослідженнях, присвячених або мало розробленим в історіографії особам, або аспектам діяльності лідерів ОУН та УПА, які не ставали предметом розгляду дослідників раніше);
  • діяльність окремих структурних одиниць ОУН і УПА в певний період (наприклад "Діяльність ОУН на Черкащині 1941-1943 рр.");
  • повсякденне життя підпільників та повстанців у 1920-1950-х рр. (Цілком прийнятними можуть бути теми, пов’язані заняттями повстанців у таборі чи системою забезпечення харчами тощо, особливостями проживання у криївках тощо).

Водночас організатори виходять з того, що тематика заявки цілком може виходити поза заявлені межі. Цікавлять оригінальні роботи, оперті на аналіз наявної історіографії та написані з використанням джерел.

Охочі взяти участь у конкурсі до 15 червня 2012 р. подають заявку на участь. Заявка містить прізвище та ім’я студента, назву навчального закладу, факультет та курс, контактну інформацію (електронну адресу та телефон), назву пропонованої роботи та стислу анотацію (постановка проблеми, історіографія та огляд джерельної бази, яка буде використана — не більше 1,5 сторінок).

Конкурсна комісія повідомляє про прийняття чи відхилення заявки. Заявки подавати на адресу repanoleh@i.ua

Автори заявок, які прийняті на конкурс, до 10 вересня 2012 р. готують роботу у вигляді наукової статті (від 12 до 20 сторінок, 14 кегль, 1,5 інтервали, посилання на список джерел та літератури в кінці статті, наприклад [3, арк. 8] або [6, с. 129]). До 1 жовтня конкурсна комісія розгляне роботи та повідомить учасникам результати. Відзначення переможців відбудеться до 14 жовтня 2012 року.

Конкурсна комісія

  • к.і.н. В. В’ятрович
  • к.і.н. В. Панченко
  • к.і.н. О. Репан

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.