Оголошено конкурс студентських робіт про визвольний рух 1920-50 рр.

Інститут суспільних досліджень та Центр досліджень визвольного руху до 70-тої річниці створення УПА оголошують конкурс студентських наукових робіт "Український визвольний рух 1920-1950-х років".

Конкурс оголошується для сприяння студентським науковим дослідженням українського визвольного руху в означений період.

Передбачено 5 премій по 1 000 гривень для переможців та комплекти наукових видань із зазначеної тематики.

На конкурс можуть подаватися заявки з таких напрямів:

  • повстанський рух на Наддніпрянщині у 1920-х роках. Цілком доречними будуть як студії, присвячені окремим повстанням чи отаманам, так і дослідження, що охоплюють певний регіон;
  • селянський опір колективізації;
  • ідеологія та програми українського націоналізму в 1920-1950-х роках. Автори можуть пропонувати теми, пов’язані як із певними аспектами ідеології (наприклад "Геополітичні ідеї на шпальтах "Розбудови нації" чи "Соціальні функції держави в роботах публіцистів ОУН другої половини 1940 — початку 1950-х рр.."), так і з її творцями (наприклад "Діяльність М. Сціборського в Парижі", "Діяльність Я. Моралевича в США");
  • чільні постаті ОУН та УПА в 1920-1950-х рр. (Організатори зацікавлені у дослідженнях, присвячених або мало розробленим в історіографії особам, або аспектам діяльності лідерів ОУН та УПА, які не ставали предметом розгляду дослідників раніше);
  • діяльність окремих структурних одиниць ОУН і УПА в певний період (наприклад "Діяльність ОУН на Черкащині 1941-1943 рр.");
  • повсякденне життя підпільників та повстанців у 1920-1950-х рр. (Цілком прийнятними можуть бути теми, пов’язані заняттями повстанців у таборі чи системою забезпечення харчами тощо, особливостями проживання у криївках тощо).

Водночас організатори виходять з того, що тематика заявки цілком може виходити поза заявлені межі. Цікавлять оригінальні роботи, оперті на аналіз наявної історіографії та написані з використанням джерел.

Охочі взяти участь у конкурсі до 15 червня 2012 р. подають заявку на участь. Заявка містить прізвище та ім’я студента, назву навчального закладу, факультет та курс, контактну інформацію (електронну адресу та телефон), назву пропонованої роботи та стислу анотацію (постановка проблеми, історіографія та огляд джерельної бази, яка буде використана — не більше 1,5 сторінок).

Конкурсна комісія повідомляє про прийняття чи відхилення заявки. Заявки подавати на адресу repanoleh@i.ua

Автори заявок, які прийняті на конкурс, до 10 вересня 2012 р. готують роботу у вигляді наукової статті (від 12 до 20 сторінок, 14 кегль, 1,5 інтервали, посилання на список джерел та літератури в кінці статті, наприклад [3, арк. 8] або [6, с. 129]). До 1 жовтня конкурсна комісія розгляне роботи та повідомить учасникам результати. Відзначення переможців відбудеться до 14 жовтня 2012 року.

Конкурсна комісія

  • к.і.н. В. В’ятрович
  • к.і.н. В. Панченко
  • к.і.н. О. Репан

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.