Оголошено конкурс студентських робіт про визвольний рух 1920-50 рр.

Інститут суспільних досліджень та Центр досліджень визвольного руху до 70-тої річниці створення УПА оголошують конкурс студентських наукових робіт "Український визвольний рух 1920-1950-х років".

Конкурс оголошується для сприяння студентським науковим дослідженням українського визвольного руху в означений період.

Передбачено 5 премій по 1 000 гривень для переможців та комплекти наукових видань із зазначеної тематики.

На конкурс можуть подаватися заявки з таких напрямів:

  • повстанський рух на Наддніпрянщині у 1920-х роках. Цілком доречними будуть як студії, присвячені окремим повстанням чи отаманам, так і дослідження, що охоплюють певний регіон;
  • селянський опір колективізації;
  • ідеологія та програми українського націоналізму в 1920-1950-х роках. Автори можуть пропонувати теми, пов’язані як із певними аспектами ідеології (наприклад "Геополітичні ідеї на шпальтах "Розбудови нації" чи "Соціальні функції держави в роботах публіцистів ОУН другої половини 1940 — початку 1950-х рр.."), так і з її творцями (наприклад "Діяльність М. Сціборського в Парижі", "Діяльність Я. Моралевича в США");
  • чільні постаті ОУН та УПА в 1920-1950-х рр. (Організатори зацікавлені у дослідженнях, присвячених або мало розробленим в історіографії особам, або аспектам діяльності лідерів ОУН та УПА, які не ставали предметом розгляду дослідників раніше);
  • діяльність окремих структурних одиниць ОУН і УПА в певний період (наприклад "Діяльність ОУН на Черкащині 1941-1943 рр.");
  • повсякденне життя підпільників та повстанців у 1920-1950-х рр. (Цілком прийнятними можуть бути теми, пов’язані заняттями повстанців у таборі чи системою забезпечення харчами тощо, особливостями проживання у криївках тощо).

Водночас організатори виходять з того, що тематика заявки цілком може виходити поза заявлені межі. Цікавлять оригінальні роботи, оперті на аналіз наявної історіографії та написані з використанням джерел.

Охочі взяти участь у конкурсі до 15 червня 2012 р. подають заявку на участь. Заявка містить прізвище та ім’я студента, назву навчального закладу, факультет та курс, контактну інформацію (електронну адресу та телефон), назву пропонованої роботи та стислу анотацію (постановка проблеми, історіографія та огляд джерельної бази, яка буде використана — не більше 1,5 сторінок).

Конкурсна комісія повідомляє про прийняття чи відхилення заявки. Заявки подавати на адресу repanoleh@i.ua

Автори заявок, які прийняті на конкурс, до 10 вересня 2012 р. готують роботу у вигляді наукової статті (від 12 до 20 сторінок, 14 кегль, 1,5 інтервали, посилання на список джерел та літератури в кінці статті, наприклад [3, арк. 8] або [6, с. 129]). До 1 жовтня конкурсна комісія розгляне роботи та повідомить учасникам результати. Відзначення переможців відбудеться до 14 жовтня 2012 року.

Конкурсна комісія

  • к.і.н. В. В’ятрович
  • к.і.н. В. Панченко
  • к.і.н. О. Репан

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.