В Харкові хочуть пам'ятник Висоцькому

Харківська обласна організація Національної спілки архітекторів України оголосила конкурс на проект пам'ятника радянському барду і співаку Володимиру Висоцькому. Про намір встановити монумент іще торік заявляв Геннадій Кернес.

Про це повідомляє "Кореспондент" із посиланням на головного архітектора Харкова Сергія Чечельницького.

За словами Чечельницького, конкурс на проект пам'ятника став ініціативою обласної організації спілки архітекторів. З його умовами можна буде ознайомитися в управлінні архітектури Харківської міської ради або на сайті обласної організації НСАУ.

Чечельницький повідомив, що пам'ятник встановлять біля Палацу спорту на проспекті Маршала Жукова, де поет і музикант виступив з концертом у травні 1978 року.

Як відомо, у 2011 році міський голова Харкова Геннадій Кернес заявляв про наміри встановити у місті пам'ятники Володимиру Висоцькому і артистці Людмилі Гурченко.

Володимир Висоцький (1938-1980) - видатний радянський актор, співак і поет (бард), класик жанру авторської пісні, заслужений артист РРФСР (1986, посмертно) і лауреат Державної премії СРСР (1987, посмертно).

Висоцький написав близько 700 пісень і віршів, з великим успіхом гастролював в СРСР і за кордоном. Як актор зіграв близько тридцяти ролей у фільмах (зокрема "Місце зустрічі змінити не можна", "Вертикаль").

Батько актора Семен Володимирович і його дядько народилися в Києві, на вулиці Воровського.

Пам'ятник Володимиру Висоцькому в образі капітана міліції Гліба Жеглова (фільм "Місце зустрічі змінити не можна") відкрито у 2009 році біля головного офісу МВС України, на вулиці Богомольця.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.