Директор ЦОМ пояснив, що таке толерантність у підручниках з історії

Директор Центру освітнього моніторингу Павло Полянський наголосив, що в епоху глобалізації важливою місією шкільного курсу історії та підручників з цього предмету є, з одного боку, формування національно свідомої й відповідальної особистості, а з іншого – члена загальноєвропейської спільноти.

На думку громадського діяча, дітям варто говорити всю правду про історичне минуле, але питання в тому, на чому саме акцентувати в цій історичній правді; наголошувати слід не стільки на конфронтаційних моментах спільної минувшини, скільки на позитивному досвіді співпраці між народами, взаємопроникненні і взаємозбагаченні їхніх культур.

"Останнє зовсім не означає шлях до "глянсування" історії, - зазначив Полянський. - Ідеть­ся про уникнення в підручниках історично і методично невмотивованого вживання кліше на кшталт "іго", "агресія", "загарбання", "плюндрування" тощо; уникнення надмірного використання мартирологічних сюжетів з минулого".

Це стосується як викладу взаємовідносин представників різних етнічних груп в контексті   національної історії полікультурної України, так і взаємин українців з сусідніми державами, національні меншини з представників яких історично проживають в Україні.

"При цьому необхідно, щоб це не нагадувало вулицю з одностороннім рухом; аналогічні кроки щодо забезпечення неупередженого і толерантного висвітлення місця і ролі українців в історії мають робити також наші зарубіжні партнери", - зазначив директор ЦОМ.

Як приклад плідної співпраці істориків різних країн у пошуку взаємно прийнятних трактувань спільної історії Полянський навів 19-річний період діяльності Українсько-польської комісії експертів з узгодження змісту підручників з історії та географії.

На думку Полянського, нині існує нагальна потреба у створенні посібника для початкуючих і навіть тих, хто вже має досвід, авторів підручників з історії та редакторів видавництв, що спеціалізуються на створенні таких підручників - щодо того, як, без шкоди історичній правді, толерантно викладати складні питання історичної минувшини.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.