Студентам читатимуть спецкурс про тактику УПА

Студентам Українського Католицького університету прочитають спеціальний навчальний курс про особливості повстанської війни. Як каже його автор, історик Руслан Забілий, курс буде цікавий для студентів, адже тактику УПА вивчають навіть у американській армії.

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

На запрошення Українського католицького університету директор Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" Руслан Забілий читатиме для студентів курс під назвою "Особливості повстанської війни. Дії УПА в 1942—1949 роках".

Метою спецкурсу є спростувати міфи, ідеологічні нашарування та спонукати до дискусії в академічному середовищі.

Військова топографія. Підручник для УПА 1948 року (ФОТО)

Протягом одного семестру студентам розкажуть про характер і сутність повстанської війни як явища, фактори впливу на стратегію і тактику УПА; форми, види і способи ведення бойових дій УПА, бої повстанців на "три фронти", перехід повстанською армією німецько-радянського фронту в 1944 році, особливості боротьби в умовах радянської окупації на Закерзонні та на завершальному етапі війни УПА.

Історик вважає: "Навчання буде цікавим та корисним для українських студентів, адже військові досвід Української повстанської армії використовують й інші країни. Тактику УПА увів до навчання загонів партизанський ватажок Ернесто Че Гевара. Досвід боротьби УПА внесено до програм навчальних дисциплін сучасної американської армії".

Че Гевара не писав про УПА

До курсу також увійдуть практичні заняття, головним завданням яких буде навчити студентів працювати із джерелами, зіставляти і аналізувати їх. У підсумку кожний слухач має написати есе на обрану ним тему.

Для візуалізації матеріалу будуть використані копії документів, світлин, картосхем, мультимедійні презентації та документальне кіно. Частину курсу студенти прослухають в Національному музеї-меморіалі "Тюрма на Лонцького", розміщеному в колишній в’язниці НКВД і гестапо.

Читайте також: "У школі побудували криївку УПА - як посібник з історії (ВІДЕО)"

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.