У Будинку вчителя нагородять переможців конкурсу родинної історії

25 січня 2012 року об 11 годині у лекційній залі Київського міського будинку вчителя (ауд. 103, вул. Володимирська, 57, м. Київ) відбудеться презентація робіт-переможців Всеукраїнського конкурсу мультимедійних проектів "Врятувати від забуття".

 

Конкурс організований Міжнародним благодійним фондом національної пам'яті України у співпраці із органами державної влади та науковими інститутами.

Учасники мали можливість висловити свій погляд на історію України XX століття через власну родинну історію, зберегти для майбутніх поколінь  сімейні враження про пережиті історичні події.

Метою конкурсу було збирання джерел усної історії - родинні перекази, інтерв'ю та спогади безпосередніх учасників та свідків подій минулого тощо.

 

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.