Табачник хоче знищити Інститут українознавства?

Міністерство освіти оголосило війну Національному науково-дослідному інституту українознавства і всесвітньої історії.

Про це заявив директор інституту Петро Кононенко, пише "ЛІГАБізнесІнформ".

Як повідомили в науковій установі, з 16 січня цього року практично всі його співробітники відправлені у відпустки за свій рахунок, а з лютого, якщо стан речей не зміниться, всі будуть переведені на мінімальну зарплатню.

В інституті вважають, що міністерство освіти, якому підпорядковується інститут, на перший квартал поточного року виділило лише третину від необхідних коштів.

Кононенко пояснює ситуацію тим, що профільне міністерство, яке наразі очолює Дмитро Табачник, уже другий рік намагається змістити його з посади і призначити на це місце свою людину, колишнього проректора Академії МВС Анатолія Чайковського.

За його словами, це потрібно для того, щоб потім мати можливість вільно розпоряджатися майном інституту, зокрема, його приміщенням в центрі столиці.

"23 січня нас чекає чергове судове засідання за позовом пана Чайковського про невиконання наказу міністерства про призначення його заступником директора інституту. Але як ми можемо його прийняти на посаду заступника, якщо у нього немає відповідного кваліфікаційного рівня ні з українознавства, ні з світової історії?" , - сказав Кононенко.

Він повідомив, що офіційною підставою для скорочення фінансування стало затвердження з боку Міносвіти лише трьох з дев'яти наукових тем, запропонованих інститутом.

За словами Кононенка за останні півроку співробітники інституту взагалі не отримали жодних пояснень з боку міністерства та особисто Табачника. Тому було прийнято рішення направити офіційний лист на ім'я прем'єр-міністра України Миколи Азарова з проханням втрутитися в ситуацію.

Нагадаємо, 24 січня цього року Національний науково-дослідний інститут українознавства та всесвітньої історії буде відзначати своє 20-річчя.

У січні 2011 року Табачник створив на базі інституту українознавства інститут світової історії.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.