У Львові побудували криївку УПА в кабінеті історії - як шкільний посібник (ВІДЕО)

У львівській школі будують сховок УПА - прямо в кабінеті історії однієї з місцевих шкіл, щоб учні вивчали історію визвольного руху безпосередньо у партизанському укритті.

Про це повідомляє 5-ий канал.

Криївку в розрізі обладнають так, як виглядав справжній сховок. Там будуть макети зброї, гасова лампа, друкарська машинка і, звичайно, замаскований лаз.

За словами ініціатора підпільного кабінету історії Андрія Беня, криївка у розрізі розповідатиме про побут повстанців. Учні зможуть побачити, як жили та воювали бійці УПА.

Створити макет схованки допомагають діти після уроків. Криївку роблять із дерева - зверху вона буде замаскована травою та опалим листям. 

"Цей макет подібний до справжньої, оскільки він робиться з креслень, які були взяті з оригінальних креслень, - зазначив Бень. - Ці схеми були в спецдокументах НКВД, які потім розсекретили".

Ініціатори будівництва кажуть, що добре знають, як виглядає справжній сховок УПА, адже неодноразово реставрували лісові криївки. Серед речей повстанців - стіл, лавка і тапчан. На стіні обов'язково образ Покрови.

За словами учителів, до класу-музею можуть приходити учні будь-якого навчального закладу, адже побачити макет справжньої криївки у Львові практично неможливо. А школярі вважають, що уроки історії тут будуть цікавіші.

Криївку планують добудувати вже за кілька днів, а згодом переобладнати та доповнити історичним матеріалом увесь клас.

Більше про Українську Повстанську армію читайте на "Історичній Правді".

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.