Українська Вікіпедія вийшла на третє місце у світі за популярністю

Українська Вікіпедія вийшла на третє місце в світі за темпами зростання популярності, поступившись лише китайській та індонезійській.

Про це повідомляє Watcher.

Фонд "Вікімедіа Україна", який керує україномовним розділом енциклопедії, у вересні сайт досяг рекордного значення кількості відвіданих сторінок - 34,4 млн. Це на 43% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Як "Вікіпедія" редагувала статтю про УПА і Че Гевару

Наприкінці серпня українська Вікіпедія за кількістю статей вийшла на 14-те місце в світі, і тепер наздоганяє каталонську вікі, розрив з якою наразі становить 36 тисяч статей.

В середньому за минулий місяць на українській Вікі щодня створювалось 182 нових матеріали.

Керівник фонду "Вікімедіа Україна" Юрій Пероганич повідомив, що українська вікі потребує нових редакторів: якщо їх кількість виросте з теперішніх 1700 хоча б до 5000, то проект зможе увійти до десятки найбільших у світі.

В українській "Вікіпедії" оголошено місяць Харківщини

"Будьте сміливими, поправте хоч одну статтю у Вікіпедії - залиште свій слід у культурі", - сказав Пероганич.

Українська Вікіпедія містить 319 тисяч статей і є найбільшою україномовною енциклопедією і найбільшим колективним твором в Україні. Щоденно в українській Вікіпедії переглядається більше мільйона сторінок.

Українська Вікіпедія посідає 14-те місце серед усіх мовних розділів Вікіпедії, які пишуться більш ніж 280 мовами світу. Сайт УкрВікі займає дев'яте місце в Україні за відвідуваністю.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.