Українська Вікіпедія вийшла на третє місце у світі за популярністю

Українська Вікіпедія вийшла на третє місце в світі за темпами зростання популярності, поступившись лише китайській та індонезійській.

Про це повідомляє Watcher.

Фонд "Вікімедіа Україна", який керує україномовним розділом енциклопедії, у вересні сайт досяг рекордного значення кількості відвіданих сторінок - 34,4 млн. Це на 43% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Як "Вікіпедія" редагувала статтю про УПА і Че Гевару

Наприкінці серпня українська Вікіпедія за кількістю статей вийшла на 14-те місце в світі, і тепер наздоганяє каталонську вікі, розрив з якою наразі становить 36 тисяч статей.

В середньому за минулий місяць на українській Вікі щодня створювалось 182 нових матеріали.

Керівник фонду "Вікімедіа Україна" Юрій Пероганич повідомив, що українська вікі потребує нових редакторів: якщо їх кількість виросте з теперішніх 1700 хоча б до 5000, то проект зможе увійти до десятки найбільших у світі.

В українській "Вікіпедії" оголошено місяць Харківщини

"Будьте сміливими, поправте хоч одну статтю у Вікіпедії - залиште свій слід у культурі", - сказав Пероганич.

Українська Вікіпедія містить 319 тисяч статей і є найбільшою україномовною енциклопедією і найбільшим колективним твором в Україні. Щоденно в українській Вікіпедії переглядається більше мільйона сторінок.

Українська Вікіпедія посідає 14-те місце серед усіх мовних розділів Вікіпедії, які пишуться більш ніж 280 мовами світу. Сайт УкрВікі займає дев'яте місце в Україні за відвідуваністю.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.