Спецпроект

Дружину німецького канцлера зґвалтували радянські солдати?

Дружина колишнього німецького канцлера Гельмута Коля у віці 12 років була зґвалтована радянськими солдатами.

Про це пише автор її біографії Герберт Шван, повідомляє британська "Дейлі Мейл".

Ганнелора Коль і її мама зазнали нападу солдат Червоної армії після капітуляції Німеччини у травні 1945 року. "Після того мене викинули з вікна другого поверху, - розповіла Ганнелора письменнику. - Як мішок з картоплею".

Шван, який спілкувався з Ганнелорою Коль аж до її смерті в 2001 році, стверджує, що внаслідок зґвалтування жінка зазнала травми спини, від якої страждала все життя. Крім цього, вона нервово реагувала на "запах чоловічого поту, часнику, алкоголю і навіть на звуки російської мови".

Як ґвалтували німкень. Перша сповідь про замовчувані події у 1945-му

Пані Коль покінчила життя самогубством після того, як у неї з'явилася аллергія на світло, внаслідок якої вона втратила своє волосся. Через хворобу вона могла виходити на вулицю тільки вночі, і навіть перегляд телевізора причиняв їй біль.

 Ганнелора Коль (ліворуч) з чоловіком на зустрічі з британським прем'єром Тоні Блером (посередині з дружиною). 1998 рік

У біографічній книжці "Життя і страждання Ганнелори Коль" Герберт Шван пише: "Я розумію, чому вона була такою відкритою, дозволивши опублікувати те, що розповідала".

Ганнелора ненавиділа бути на виду у публіки. Коли її чоловік, політик-консерватор Гельмут Коль став канцлером ФРН (1982 рік), вона навіть заборонила їхнім двом синам коментувати політичні події.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.