Спецпроект

Реставратори замалювали фалоси на фресці XIII сторіччя (ФОТО)

Італійських реставраторів, що працювали над відновленням середньовічної фрески в місті Масса-Маріттіма в Тоскані, обвинуватили в навмисному псуванні й цензуруванні твору.

Про це повідомляють "Українські новини" з посиланням на Corriere Della Sera.

На фресці XIII століття під назвою "Древо родючості" недорахувалися зображених на ній фалосів, що символізують достаток і плідність.

Фреску "Древо родючості", датовану 1265 роком, було виявлено на стіні біля середньовічного палацу в центрі Масси-Маріттіми в 1999 році.

В 2008 році місцева влада й представники відомства з охорони культурної спадщини вирішили, що знайдений живописний фрагмент потребує реставрації. Відновлення твору, на якому зображене древо родючості зі звисаючими з нього плодами-фалосами і жінки, які очікують їх дозрівання, було завершено 6 серпня.

Та сама фреска. Фото: stregheria.com

Коли оновлене "Древо родючості" представили місцевим жителям й експертам, усі помітили, що певні фрагменти твору зникли.

Спочатку на фресці було зображено приблизно 25 фалосів, тоді як після реставрації їх стало помітно менше - на їх місці тепер можна побачити лише білі плями. Крім символів родючості із фрески зникла певна кількість листків, частина арки, а також фрагменти облич і фігур жінок.

Завершилася реставрація Пізанської вежі - вона вже не падає (ФОТО)

Критики реставраторів назвали пророблену роботу "кастрацією фрески". Представник міської ради Габріеле Галеотті заявив, що після реставрації "Древо  родючості" втратило своє символічне значення й зміст.

Однак самі реставратори стверджують, що перед ними не стояла мета піддати фреску цензурі й зникнення фалосів стало наслідком застосування сильнодіючих хімічних речовин для відновлення стінного живопису.

 Історичний спадок, знищений реставраторами. Фото: beyond-the-pale.org.uk

Голова реставраційної групи Джезеппе Гавацці заявив, що він і його колеги повністю задоволені результатами своєї праці. З його словами, зараз "Древо родючості" виглядає набагато краще, ніж до реставрації, зокрема, всі зображення стали набагато яскравішими й чіткішими.

Тим часом, незадоволений роботою реставраторів Габріеле Галеотті поскаржився на них у прокуратуру. Як швидко відомство розпочне розгляд документа, не уточнюється.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.