АНОНС: Презентація етнографічних досліджень про тіло в традиційній культурі українців

Історик та етнограф Ірина Ігнатенко представить свої етнографічні бестселери “Жіноче тіло у традиційній культурі українців” та “Чоловіче тіло у традиційній культурі українців”.

На хвилі цікавості до народних звичаїв, традицій і обрядів дуже виразними стали "білі плями" у наших знаннях про найбільш табуйовані сфери соціального, родинного, фізіологічного життя українців у доіндустріальному суспільстві.

Як наші прабабусі отримували сексуальне виховання? Якими були канони чоловічої краси для українців ХІХ – початку ХХ століття? Як влаштовували стосунки в селянській хаті, де мешкали кілька поколінь однієї родини?

Як за допомогою жіночої господарської магії та народної медицини вирішували проблеми планування народжуваності та безпліддя, недостатньої або ж надмірної уваги з боку протилежної статі?

Якими образно-асоціативними та милозвучними замінниками назви чоловічого статевого органу користувалися наші пращури?

Прочитавши ці книжки, ви краще зрозумієте дивовижну українську міфопоетичну картину світу, зможете розкодувати її символіку та збагатити власну духовну культуру.

Ірина Ігнатенко – кандидат історичних наук, доцент кафедри етнології та краєзнавства Київського національного університету імені Т. Шевченка, автор понад 60 науково-популярних творів. Протягом 10 років авторка назбирала матеріал по сотнях сіл від Полтавщини до Полісся, відкриваючи безліч цікавих фактів, народних звичаїв, традицій.

 

Віторок, 6 грудня, 18.00.

Місце: Книгарня "Є" (м. Київ, вул. Лисенка, 3)

Модератор: Леся Мудрак.

Організатори: Книгарня "Є" та видавництво "Клуб Сімейного Дозвілля". 

Вхід вільний.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.