Спецпроект

Дискусія "Радянський солдат: визволитель чи ґвалтівник?"

У книгарні "Є" відбудеться дискусія за книгою Габі Кьопп "Навіщо я народилася дівчинкою?", яку українські видавці переклали з провокаційним підзаголовком "Сексуальні "подвиги" радянських визволителів".

1 вересня 1939 року розпочалася Друга світова війна. Саме до цієї дати присвячена дискусія "Радянський солдат: визволитель чи ґвалтівник?" за книгою Габі Кьопп "Навіщо я народилася дівчинкою?" про сексуальні подвиги червоноармійців.

Від виходу книги до цієї дискусії, а водночас і презентації пройшло два місяці. За цей час в Україні вона наробила галасу більше, ніж у Німеччині.

Про книжку "Навіщо я народилася дівчинкою"

Тож 30 серпня о 18.00 в книгарні "Є" (вул. Лисенка, 3) дискусія відбудеться за участю:

- Братів Капранових, письменників, видавців, громадських діячів;

- Вахтанга Кіпіані, журналіста, історика, головного редактора сайту "Історична правда";

- Сергія Грабовського, політолога, публіциста

Ось що написано в анонсі, надісланому "Історичній Правді" організаторами дискусії:

"Перерахувати людей, яких з 1 вересня 1939 року до 2 вересня 1945 року та війна забрала і травмувала неможливо. Та за радянських часів вважалося, що лише наше мирне населення постраждало. Постраждало. Факт. Але...

Було і так: "Силою зламайте расову зарозумілість німецьких жінок, візьміть їх як заслужений трофей!" (Ілля Еренбург, радянський письменник-пропагандист).

Габі Кьопп стала першою німецькою жінкою, яка у віці 80 років, не ховаючись під псевдонімом, зважилася зізнатися у тому що, стала жертвою сексуального насильства радянських солдат, будучи 15-річною дівчинкою.

Для бійців Червоної армії німкені були одним із найбажаніших трофеїв. Трофеєм стала і маленька Габі. До того ж, нею, як наймолодшою та найслабшою весь час прикривались інші жінки, щоб самим уникнути ґвалтування.

Російська влада досі замовчує факт масового насильства над німкенями, яке чинили радянські солдати.

Ми не прагнемо сенсацій. Але сьогодні, коли світ засудив не тільки Гітлера, але і Сталіна, коли ми знаємо, хто насправді розв'язав ту війну і якою ціною далася перемога в ній, настав час для правди, гіркої, нестерпної, але ПРАВДИ".

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.