Спецпроект

Новий підручник з історії: зник розділ "Русифікація" і з'явилася "Велика вітчизняна"

Новий підручник з історії для 11 класу повинні надрукувати лише влітку, проте вже зараз став відомий зміст одного із них під авторством Станіслава Кульчицького та Юлії Лебедєвої. Там немає розділу "Русифікація", а також скорочено до мінімуму опис боїв УПА.

Як повідомляє ТСН із посиланням на "Сегодня", найбільш суттєві зміни стосуються Великої Вітчизняної війни. Цей термін існував і в попередніх підручниках, але не використовувався для позначення всієї війни. Так, у підручнику Станіслава Кульчицького та Юрія Шаповала 2005 року говориться лише, що термін "Велика Вітчизняна війна" був введений радянськими ідеологами, а сам розділ називався "Україна під час Другої світової війни".

У підручнику того ж Кульчицького та Юлії Лебедєвої 2011 року розділ називається "Україна в роки Другої світової війни. Велика Вітчизняна війна". А один із розділів, який у 2005-у називався "Окупація України військами Німеччини та її союзників", став називатися "Перший етап Великої Вітчизняної війни".

Також у новому підручнику автори хоча й розповідають про УПА, проте оцінок уникають. Також є істотна різниця в обсягах інформації про неї: у підручнику 2005-го він майже однаковий за обсягами, які відводяться для бойових дій Червоної Армії, в той час як у підручнику 2011-го війна Червоної Армії з німцями явно на першому місці, а дії УПА під час війни займають приблизно той же об'єм, що і розповідь про радянських партизанів (крім того, з'являється раніше відсутня згадка про підпільну організацію "Молода гвардія").

Що стосується фактів про УПА, в 2005-у писалося про каральні операції німців проти неї і про 47 боїв з німцями і 54 боїв з радянськими партизанами восени 1943-го; у 2011-му повідомляється лише, що УПА вела бої на три фронти - проти радянських партизанів, німецьких гарнізонів та польської Армії Крайової.

Тема "русифікації" в підручнику 2005 року обіймає двічі по півтора сторінки (є навіть розділ із назвою "Русифікація"), причому з оціночними судженнями: в оповіді про закон про освіту 1958 року, який ввів норму про вибір мови навчання батьками учнів, сама ця норма названа "демократичною" у лапках. Все це супроводжується міркуваннями про насильницьку русифікацію та боротьби з нею.

У 2011-му розділ "Русифікація" відсутній, є двічі по два абзаци, які розповідають про заходи щодо посилення позицій російської мови, що здійснювалися радянською владою. Але у розділі про літературі 60-х говориться, що літератори вели "боротьбу проти русифікації".

Також у підручнику 2011 з'явився один абзац про "помаранчеву революцію". Хвалебний підручник про неї був виданий у 2005-му для 5 класу, а для 11-класників все закінчується 2002 роком. У підручнику 2011 року немає оцінок, йдеться лише про те, що Віктор Ющенко не погодився з підсумками другого туру, почалися масові протести, які назвали "помаранчевою революцією", відбувся повторний другий тур і Ющенко став президентом. При цьому навіть не згадується, з ким же, власне, Ющенко боровся на виборах. Закінчується підручник короткими біографіями двох останніх президентів - Ющенка і Януковича.

Нагадаємо, раніше міністр освіти і науки Дмитро Табачник повідомив, що були подані проекти підручника з історії України для 11-х класів від 5 авторських колективів. Сам міністр заявив, що не має часу брати участь у написанні підручника.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.