Спецпроект

Новий генпрокурор про історичні справи: ексгумація Чорновола і суд над Пукачем

А ще генеральний прокурор Віктор Пшонка заявив, що треба повторно узяти кров у Ющенка для аналізу у справі отруєння 2004 року.

 У слідства виникли серйозні питання в частині об'єктивності аналізів у справі отруєння Віктора Ющенка.

Про це заявив новий Генпрокурор Віктор Пшонка в інтерв'ю телеканалу "Інтер".

"Необхідно взяти у Віктора Андрійовича знову кров для проведення повторного аналізу, більш ретельного. Тричі запрошувався Віктор Андрійович, для того, щоб здати кров, але він не з'явився. Будемо працювати в цьому напрямку", - цитує його ЛІГАБізнесІнформ.

Також Генпрокурор прокоментував хід розслідування інших резонансних справ. "По В'ячеславу Чорноволу: ось буквально днями слідчі отримали добро від Тараса Чорновола на проведення ексгумації", - повідомив Пшонка.

За його словами, буде комплексна судово-медична експертиза, "під час якої ми відповімо на всі питання, і буде прийматися кінцевий результат, процесуальне рішення".

"У справі Гонгадзе, не пізніше 7 грудня повинні бути пред'явлені всі матеріали, закінчення слідства, цю кримінальну справу ми повинні направити в суд", - оголосив Генпрокурор.

"Якщо до суду направлено не буде, то необхідно змінити запобіжний захід, утримання під вартою Пукачу. Думаю, що слідство цього не допустить, і найближчим часом матеріали будуть пред'явлені, а надалі спрямовані до суду. Чекати залишилося небагато", - підкреслив Пшонка .

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.